Культура / Візуальне мистецтво

Допоки пишуть писанки, доти буде світ

Сніжана Калюжна, фрілансер

Писачок, віск та свічка, барвники і основний атрибут Великодніх свят — яйця. Прес-центр «Нової Доби» на кілька годин перетворився на майстерню з виготовлення писанок. Діти із багатодітної родини разом зі своєю мамою вивчали техніку розпису воском та фарбами. А вчили їх цьому черкаські майстрині з позашкільного навчального закладу «Багатопрофільний молодіжний центр» ЧАР – директор Багатопрофільного молодіжного центру Світлана Ільченко та керівник народного художнього колективу-студії декоративно-прикладного мистецтва «Сходинки» Галина Тимошенко разом із юною майстринею, вихованкою закладу Олександрою Абрамчук.

Дійство відбувалося у рамках проекту «20 добрих справ до 20-річчя «Нової Доби».

Ще до початку майстер-класу всі учасники мали змогу переглянути зображення писанок та прочитати значення символів, але більше про них вже розповіли майстрині-писанкарки. Історія писанки, символи, традиції, техніка виконання — про всі ці нюанси мистецтва йшлося впродовж майстер-класу.


 

Допоки пишуть писанки, доти буде світ

– В Україні з давніх-давен існує чудовий звичай. Це розписування яєць на знак глибокої шани до весняних змін у природі. Вважають, що яйце має в собі зародок життя. У стародавніх віруваннях нашого народу воно символізувало сонце. Це був також своєрідний амулет, який оберігав людину від злих сил. Між яйцем і сонцем народ вбачав тісний взаємозв’язок. Обидва вони дарують світу нове життя. Яйце, як і велике небесне світило, яке воно символізує, в уявленнях народу було символом щастя, достатку. Ось так виник прадавній ритуал ушанування весни і сонця кольоровими писанками. Яскраво прикрашена писанка стала своєрідним оберегом. Його зберігали в хаті або дарували з побажаннями миру, любові, добра своїм близьким. І сьогодні живе в Україні традиція зустрічати весну писанками. Цей гарний народний звичай дбайливо зберігають у наших селах та містах, – розповідає про ритуал писанкарства Галина Тимошенко.

Допоки пишуть писанки, доти буде світ

– Найчастіше писанки писали вночі (ввечері), коли всі лягали спати, лише тоді жінка могла зосередитися на процесі та не відволікатись на буденні справи, – доповнює пані Світлана свою колежанку.

– Раніше брали натуральні барвники з буряка, лушпиння цибулі, листя зелених рослин. Сьогодні використовують природні, харчові або анілінові барвники. Сировиною для отримання рослинних фарб можуть бути квіти, листя, лушпиння зерен, кора, корені, а також ягоди. Жовту фарбу різних відтінків роблять, наприклад, із кори молодої дикої яблуні, пагонів тополі, березового листя, кореня кропиви, гречаної полови, цибулиння, квіток дикої бузини, ромашки, молочаю, горицвіту, купавок, шафрану, звіробою. Синю, блакитну або фіолетову добувають із лушпиння чорних зерен соняшника, сережок тополі, квіток мальви, синіх квіток рослини, що її в народі називають сон-травою, пролісків, ягід чорниці та бузини. Зелена фарба виходить від поєднання жовтої і синьої фарб, а також з моху, кори крушини, ясена, листя конвалії, примули, кропиви, зелені жита і пшениці. Червона – з трісок сандалу, ягід черемхи, квіток і насіння звіробою, а також із засушених самочок польської кошенілі (комахи з сімейства червеців); ніжно-рожева – із квіток іван-чаю вузьколистого. Коричнева – з кори яблуні, дуба, крушини, ялинових шишок, цибулиння, листя волоського горіха або кінського каштана. Чорна – з молодого листя чорноклена, кори вільхи, синього сандалу.

Допоки пишуть писанки, доти буде світ

– Писанка завжди акумулювала багато символів, особливо в кольорах. Зелений символізує природу, її відновлення, процвітання, урожай, надію. Якщо хочете вкласти трохи більше надії, обирайте зелений колір. Жовтий – це символ небесного світила (сонця), тепла та врожаю (колір стиглого зерна). Яйця цього кольору оберігали від злих сил та лихого. Також жовтий був кольором багатства. Червоний уособлює добро, радість життя. За церковною традицією яйце червоного кольору є символом Воскресіння, жертовності, небесного вогню. Бурий, коричневий символізує землю та її приховану життєдайну силу. Чорний – колір ночі, всього невідомого та таємного. Зазвичай його використовують як тло, він підкреслює силу інших кольорів. Білий – колір чистоти, символ вирію (раю). Білі символи на писанці символізували безгрішне життя. Блакитний уособлював небо, повітря, воду, чистоту та здоров’я. На писанках він символізував насичення та небесну божественність, – розповідає пані Галина.

Процес малювання писанок безперервний, бо навіть усі, хто прийшов сьогодні писати писанки, згодом можуть навчити робити це своїх близьких та знайомих, а вони – інших. І так по колу, адже, як запевняють майстрині, світ існуватиме, допоки пишуться писанки.

– Символи на писанках також грають одну із основних ролей. Найчастіше використовують символ сонця – кружечок із промінням або спіралі. Також часто малюють зірочки, цяточки – це на врожай. Грабельки – на воду, щоб дощило й був гарний урожай. Квіти – ружі або зірки – це символ дівочої вроди і кохання. Якщо дівчина любить якогось хлопця і хоче освідчитися таємно, вона малювала на писанці зірку або ружу і дарувала хлопцю. Він не мав залишити її осторонь. Хрест здавна є символом сонця, його, як і Берегиню, малювали на писанках ще з часів Трипільської культури. Також малювали хвильки, козликів, пташок – усе, що символізує рослинний та тваринний світ.

Майстриня також розповіла, що є писанки для чоловіка та для жінки. На чоловічих в основному зображали листочок дуба або дубочки, що символізує силу, здоров’я, чоловічу потугу. На жіночій часто зображали Берегиню. Глибокий символізм вона мала для слов’ян (Оберега, Велика Богиня), яку зображували у вигляді жінки з піднятими вгору руками, – охоронниця домашнього вогнища, захисниця від напастей і повелителька людських доль. Вона була доброю «хатньою» богинею, матір’ю-рожаницею, оберігала житло, малих дітей, добробут родини. Відгомін про неї знаходимо у словах «оберігати», «обереги». Берегиню вважали володаркою не тільки неба, але і всієї природи, господинею небесних вод, від якої залежала родючість.) Якщо жінка довго не могла завагітніти, то вона малювала такі символи на продовження роду. Таку писанку вважали своєрідним оберегом. З такою ж метою зображали на животі Берегині цятку-насінину.

Важливо також писати з почуттям: коли будете створювати свою писанку, налаштуйтесь на неї. Не відволікайтеся на когось, не думайте про неоплачене вдома світло чи як мама сваритиме за те, що десь затримуєтеся. Не поспішайте, бо поспіх ніде не потрібен. Ви маєте розуміти, як ведете лінію, що хочете зобразити і який воно просторово матиме вигляд. Спочатку все уявляєте, а потім пишете.

Ви колись малювали писанки?

Невеличкий прес-центр наповнюється світлом від свічок і запахом воску. Кожен із учасників майстер-класу продумує малюнок, що хоче зобразити на своїй писанці та ретельно протирає яйце оцтом. Яйця для писанок використовують лише сирі.

Кожен працює досить зосереджено, чітко вимальовуючи кожну лінію. Дехто малює досить впевнено, в когось лінії виходять дещо кривими – чи то від хвилювання, чи просто через брак досвіду.

Допоки пишуть писанки, доти буде світ

Серед присутніх є хлопчики, які прийшли разом зі своєю мамою. Їх можна назвати одними із найбільш зосереджених учасників, і не дарма майстрині на початку майстер-класу говорили, що хлопці інколи можуть зробити кращу писанку, ніж дівчата. І наголосили, що найкращими майстрами писанкарства є чоловіки. На Черкащині почав відроджувати цю традицію та видав тематичні книги етнограф Вадим Мицик.

Одна із учасниць майстер-класу Юлія розповідає, що вона вперше розписує писанку і дуже хвилюється.

— Я вірю у магічний сенс, писанки не виняток, але досі не заглиблювалася в усе це, тому в особисту писанку вкладаю лише одне побажання для себе – не плакати, – говорить дівчина і малює «крапанку» – писанку з цяточками-зернятами-сльозинками.

Тож їй на допомогу поспішила зовсім юна майстриня-писанкарка Олександра.

Допоки пишуть писанки, доти буде світ

– Використовуйте мінімум два кольори, білі лінії, які наносите на першому етапі, не йде в рахунок. У нас сьогодні є жовтий, зелений, червоний, синій та чорний кольори. Починаємо зафарбовувати від найсвітлішого до найтемнішого кольору. Враховуйте те, що кожного разу після того, як ви занурите яйце у фарбу з певним кольором, маєте воском навести ті лінії, які мають бути саме того кольору – від найсвітлішого до найтемнішого. Після того, як усі кольори будуть нанесені, писанку потрібно нагріти над свічкою, щоб розплавився зайвий віск і витерти його серветкою, – зазначає Олександра.

Допоки пишуть писанки, доти буде світ

Діти опановували писанкарство, старанно виводили лінії, малювали квіти та звірів. Мами насолоджувалися процесом:

– Ще ніколи не пробувала такого робити. Малюю усе, що спадає на думку, а відчуття приємні, бо творчість завжди тішить. Тим паче, ми, дорослі, рідко таким займаємося, – каже Альона Александрова, багатодітна мама. Вона вправно виводить писачком на яєчку «півників» – пташок, що дивляться одне на одного й символізують кохання і злагоду в родині.

Майстрині запевнили учасників заходу: не варто перейматися, чи вдасться писанка, адже навіть випадково поставлена цяточка робить її унікальною та прекрасною.


Сніжана Калюжна

Відправити