Бізнес / Телекомунікації та IT

Епоха зетабайтів

Андрій Зінченко, БІЗНЕС

Big Data — це спосіб обробки величезних і різноманітних масивів інформації.

Такі дані важливо швидко обробити і структурувати для того, щоб у майбутньому отримати з них щось корисне. Big Data вже багато років формує наш щоденний спосіб життя і впливає на наші вчинки та рішення. То що готує нам майбутнє великих даних?

Майбутнє тут і зараз

90% всієї наявної інформації було створено за останні два роки. Людство генерує дані не лише за допомогою постів у соціальних мережах. Кожен пошуковий запит, відео, переглянуте на YouTube, придбаний в інтернеті товар, щоденні маршрути (які фіксуються мобільними операторами), банківські транзакції тощо — аналіз цих дій може сказати про нас більше, ніж ми самі про себе знаємо. Чи сприятимуть ці масиви знань комфортному життю в подальшому або, навпаки, несуть загрозу тотального контролю?

Наразі Big data застосовуються в точній рекламі, в прогнозуванні ситуацій на внутрішніх і глобальних ринках, удосконаленні товарів і послуг та оптимізації продажів, таргетуванні клієнтів у будь-якій сфері бізнесу.

“Персоналізацію пропозицій для споживачів і, відповідно, покращення клієнтського досвіду я назвав би одним з головних трендів, — зазначає Євген Пасічнюк, керівник комерційного департаменту IBM в Україні та країнах СНД. — Компанії витрачатимуть багато зусиль, щоб якомога краще структурувати дані та проактивно пропонувати своїм клієнтам те, що їм найцікавіше. Водночас дуже важливим фактором уже є й буде довіра. Згідно з дослідженнями IBM 81% споживачів активно підтримують ті компанії, які розповідають їм, як використовуються дані, та намагаються уникати тих компаній та організацій, які не розкривають цю інформацію”.

Великі дані роблять послуги зручнішими та вигіднішими як для продавців, так і для покупців. Підприємства можуть дізнатися, яка продукція користується найбільшим попитом, як сформувати цінову політику, коли найкращий час для продажу, як оптимізувати ресурси на виробництві, щоб зробити його ефективнішим.

Споживачі генерують масу інформації, яка при правильному аналізі перетворюється на потужний інструмент впливу. Власники бізнесу таким чином можуть економити на рекламі, адресуючи її лише цільовій аудиторії. Медіа мають можливість пропонувати користувачам лише той контент, що їх цікавить, а магазини збільшують продажі, роблячи правильні пропозиції кожній окремій групі покупців. І коли в стрічці Facebook ви вкотре побачите рекламу товару, про який щойно просто подумали, можете дякувати за це саме Big data, але аж ніяк не випадковості.

Big data — це не лише маркетинг. Автоматизовані заводи самі змінюють лінійки продукції, орієнтуючись на аналіз попиту, поставок, собівартості та ринкової ситуації. Система “розумний дім” дає рекомендації, як одягнутися по погоді та за яким маршрутом найшвидше дістатися до роботи. Дорожня безпека підвищується завдяки збору даних про стиль водіння і технічній стан машин (як це робить, наприклад, система автомобіля Tesla Model  S). Влада у містах проектує нові маршрути громадського транспорту з урахуванням аналізу трафіку мешканців (подібній кейс є в “Київстар” на прикладі Києва). За допомогою медичних девайсів аналізується стан здоров’я як окремої людини, так і цілої групи населення. І це далеко не все.

За аналітичними даними щорічного звіту Statista Digital Economy Compass 2019, торік люди створили 33 Збайта інформації. Для порівняння: це дорівнює 660 млрд blue-ray-дисків (обсягом до 50 Гб кожен), 330 млн найбільших жорстких накопичувачів інформації (кожен по 100 Тбайт), 33 млн людських мізків, 132 тис. суперкомп’ютерів або 73 грамам ДНК.

Якщо вас вразили ці цифри, ось ще один не менш цікавий факт: нині обробці піддається лише 0,5% усіх доступних даних. Тому найцікавіше — досі попереду.

Головні тренди

У доповіді “Епоха даних — 2025” (The Data Age 2025), підготовленій аналітиками компанії IDC за підтримки виробника жорстких дисків Seagate, прогнозується, що до 2025 р. загальносвітовий обсяг даних зросте з 33 Збайт до 175 Збайт, причому більшу частину цих даних генеруватимуть підприємства, а не споживачі.

“Ми стрімко наближаємося до нової ери великих даних. Від безпілотних автомобілів до роботів-гуманоїдів і від розумних особистих помічників до домашніх пристроїв. Світ навколо нас зазнає фундаментальних змін, трансформуючи те, як ми живемо, працюємо і розважаємося”, — зазначають автори дослідження.

За їхніми прогнозами, до 2025 р. майже 20% усіх даних у глобальній інформаційній сфері гратимуть критично важливу роль у повсякденному житті, а близько 10% цих даних будуть “надкритичними”. Ідеться, зокрема, про дані, наприклад, від медичних приладів та самокерованих автомобілів.

Особливу увагу в IDC звертають на проблему захисту приватної та конфіденційної інформації, яка буде стикатися з новими й новими загрозами. Дослідники підкреслюють: вже зараз існує серйозний пробіл між виробленим обсягом даних, що вимагають захисту, й обсягом, який фактично захищений. Такий розрив у майбутньому лише збільшуватиметься, визнають експерти: до 2025 р. майже 90% усіх даних вимагатимуть того чи іншого рівня безпеки, але лише половина з них буде реально захищена.

“Цифровий і юридичний захист даних має бути пріоритетом для компаній, що їх збирають. Є GDPR, та нам ще потрібно попрацювати над глобальним, узгодженим між країнами документом, який регулював би захист даних споживачів і кібербезпеку в цілому. Глобалізація примусить нас домовитись про безпеку даних швидше, ніж за 10 років", — зауважує Євген Ковалевський, Chief product Officer холдингу TECHIIA.

Зростання великих обсягів даних і метаданих призведе до того, що до 2025 р. середньостатистичний житель Землі почне взаємодіяти з пристроями, з’єднаними з мережами, приблизно 4800 разів на день: по одній процедурі взаємодії кожні 18 секунд!

Згідно з прогнозом IDC частка глобальної інформаційної сфери, що піддається аналізу, до 2025 р. збільшиться в порівнянні з нинішньою в 50 разів і досягне 5,2 Збайт, а обсяг даних, аналізованих за участю когнітивних систем, зросте в 100 разів і складе 1,4 Збайт. Когнітивні системи дозволять частіше і гнучкіше аналізувати дані в багатьох галузях і багатьох ситуаціях.

До 2025 р. майже 20% генерованих даних стануть інформацією, отриманою в режимі реального часу. При цьому понад 95% складуть дані, що надходять від пристроїв Internet of Things (IoT). У зв’язку з цим дані мають бути миттєво доступними для користувачів і підприємств у будь-який час і в будь-якому місці.

Автоматизація та міжмашинна взаємодія стануть основними конкурентами традиційних джерел у сфері створення даних. Якщо в попередні 10 років дані створювалися багато в чому завдяки збільшенню обсягів розважального контенту, то в майбутньому десятилітті головними джерелами інформації стануть бізнес-діяльність і робота вбудованих систем, а також виробництво зображень і відеозаписів нерозважального характеру — наприклад, згенерованих системами відеоспостереження та вироблених рекламодавцями.

У зв’язку з цими тенденціями у Seagate очільникам корпорацій рекомендують зосередитися на зборі значно меншої за обсягом, але більш цінної для бізнесу інформації. “Той факт, що ми можемо зберігати величезні масиви даних, не означає, що нам слід це робити”, — наголошує віце-президент з маркетингу компанії Seagate Джефф Фочтман. Він упевнений, що оптимальна кількість даних для зберігання визначається виходячи із завдань у кожній конкретній ситуації. У разі неефективного використання даних компанія, на думку топ-менеджера Seagate, ризикує зіткнутися з проблемами при обробці замовлень або ж з неможливістю забезпечити індивідуальний підхід до своїх клієнтів.

Джефф Фочтман підкреслює, що до 2025 р. підприємства створюватимуть близько 60% світових даних, тоді як раніше творцями основного масиву даних виступали споживачі. Картину виробництва інформації змінять, зокрема, машинне навчання, автоматизація та міжмашинні технології.

Відповідно до прогнозу IDC якщо зараз на кожну людину припадає менше однієї одиниці техніки, що вбудована в глобальну інформаційну екосистему, то за 10 років цей показник зросте до більш ніж чотирьох.

Yevgen

Євген Ковалевський, Chief product Officer холдингу TECHIIA

— Вже зараз ми можемо користуватись вигодами від застосування технологій на основі Big data. А найближчим часом Big data стане основою для розвитку бізнесу будь-якого масштабу. Це одна з ключових технологій для виживання більшості цифрових (і не лише) компаній. Їхнє завдання — зрозуміти, які дані їм будуть корисні, як їх здобувати і де використовувати. Адже бездіяльність загрожує повною втратою конкурентоспроможності. Наприклад, ми в WePlay! Esports обробляємо величезні масиви даних з трансляцій кіберспортивних подій і на основі особистих преференцій кожного глядача робимо прогнози переглядів на наступних трансляціях. Мобільні оператори відстежують пересування користувачів та їхні операції у різних точках. Ритейл вивчає статистику покупок і пропонує програми лояльності, адаптовані для окремих груп споживачів.

Якщо говорити про український бізнес, де б технології на основі Big data стали б у нагоді, то сфер дуже багато. Наприклад, аграрний сектор. Зараз вже збираються дані про площі оброблюваної землі, якість і склад ґрунтів, про вирощування різних культур протягом року, й усе це доповнюється фотографіями з дронів і супутників. Вже є технології, що дозволяють на основі зібраних даних підвищувати врожайність і якість ґрунтів, боротись зі шкідниками та спостерігати за станом культур на полі.

Якщо ми розглядаємо перспективу 10 років, то глобалізація матиме такий масштаб, що географічна прив’язка більше стосуватиметься розміщення потужностей, розташування команди та податкового регулювання, ніж споживачів. Вже зараз існують комплексні заводи чи фабрики, які збираються як конструктори, там працюють здебільшого роботи, а їхню продукцію продають на глобальному ринку.

Україна — це країна ІТ-талантів, і в нас є всі можливості зайняти нішу тих, хто розробляє рішення на основі Big data. У США спеціалісти в сфері Big data є одними з найзатребуваніших. В Україні такі експерти також на вагу золота. Тому я схиляюсь до думки, що в Україні потрібно розвивати центри експертизи Big data і продавати рішення на глобальному ринку.

Big data не має кордонів, є тільки спосіб використання даних. Я впевнений, що рано чи пізно різні площадки знайдуть рішення, як обмінюватись даними. Українські ІТ-спеціалісти можуть розробити моделі, які допоможуть масиви даних обробляти, робити висновки і прогнози. А це є найціннішим для бізнесу.

Правда, поки спостерігається певний дефіцит спеціалістів з Big data в усіх країнах. У звіті IBM прогнозується, що з 2017 до 2020 року попит на дата-аналітиків зрорсте на 28%. За даними Єврокомісії, тільки в Європі буде створено до 100 тис. робочих місць зі спеціалізацією у Big data. В Україні таких спеціалістів готують виші та корпоративні університети великих ІТ-компаній. Наприклад, у “Львівській політехніці” є бакалаврська програма “Business Analytics&Data Science”, а LITS разом із програмою Ciklum DataminDS створили Data Science School. Так, кілька навчальних програм все ще не здатні задовольнити попит на спеціалістів, але початок покладено.

Хто робить погоду

На думку фахівців SoftServe, однією з найголовніших тенденцій у Big data, яку ми спостерігаємо в світі, є міграція з on-premise (локальні сервери) в cloud (хмарні технології). Ціна збереження та обробки даних у хмарах за останні декілька років суттєво знизилась і нині становить близько 2 центів за 1 Гб на місяць, тоді як 10 років тому це коштувало в 7 разів дорожче. Прогнозується, що цей тренд збережеться, тож ціна знижуватиметься й надалі.

Найбільші гравці на ринку хмарних технологій та Big data-сервісів — Amazon AWS, Microsoft Azure та Google Cloud. Важко передбачити, чи з’явиться за 10 років нова компанія, здатна кинути виклик цим гігантам. Але можна робити ставку на те, що кількість хмарних сервісів збільшуватиметься, особливо сервісів з використанням штучного інтелекту.

“На жаль, багато українських компаній мають упереджене ставлення до cloud computing. Не варто боятись чи уникати міграції в хмарні технології. На Заході давно усвідомили, що cloud — це не лише дешеві сервіси, а й можливість адаптувати нові технології в рази швидше та ефективніше, ніж розробляти чи розгортати їх самостійно. Для західних компаній це надважливо в умовах високої конкуренції”, — зазначає Тарас Бачинський, директор Big data & Analytics компанії SoftServe.

На думку Ігоря Манжоса, senior consultant, engineering компанії GlobalLogic, широкого впровадження Big data слід очікувати в секторі охорони здоров’я. “Якщо оцінювати поточну швидкість розвитку, то на нас чекає щось настільки глобальне, що можна порівняти з винаходом інтернету. Це буде збільшення обсягів зібраних персональних даних, глобальна інтеграція девайсів, сервісів і зростання їхньої кількості. Темпи впровадження Big data-рішень значно підвищаться. На нашу думку, розвиток Big data вплине насамперед на сферу healthcare, де зараз стримуючим фактором виступають різні регуляторні обмеження”, — пояснює експерт.

Мабуть, останнім трендом технологій великих даних є стрімке підвищення потреби компаній у спеціалістах цієї сфери. Дефіцит фахівців з Big data та AI (штучний інтелект) наразі спостерігається в усьому світі. “За даними LinkedIn, минулого року нестача таких спеціалістів у США перевищувала 150 тис. В Україні попит на фахівців цих напрямків також постійно зростає. Наприклад, в SoftServe команди з Big data та AI щороку зростають більш ніж удвічі. Відповідно, надзвичайно гостро стоїть питання освіти”, — наголошує Серж Газієв, старший віце-президент з провідних технологій SoftServe.

Загрози

Найбільший ризик від Big data, який постає перед пересічним громадянином, — це цифрова диктатура. Раніше контроль базувався на методах тотального залякування та пропаганди через новітні на той час засоби мовлення, зокрема радіо або телебачення. Сучасні технічні засоби, у свою чергу, дозволяють “персоніфікувати” підхід через доступність інформації та обробку персональних даних.

“Достатньо подивитись на те, як живуть 10 мільйонів уйгурів у провінції Сінцзянь на заході Китаю. Камери відеоспостереження з функцією розпізнавання облич та система соціального кредиту дозволяють створити “ефективний концтабір”, в якому надзвичайно важко залишитись вільнодумцем. Уявіть репресивний апарат, який легко розпізнає та покарає будь-кого, хто наважиться сказати системі “ні”. Це може стати реальністю й поза межами Китаю, адже вже є запит на рішення на базі AI для ідентифікації людей лише за частинами облич. Тобто навіть у масках буде надзвичайно важко сховатись від поліції”, — розповідає Тарас Бачинський.

Ще один приклад “зацікавленого” використання інформації про людей — останні вибори президента США, коли Cambridge Analytica точково спрямувала передвиборчу кампанію тоді ще кандидата Дональда Трампа на виборців, спираючись на персональні дані користувачів соцмереж та штучний інтелект. Її ефективність (conversionrate) виявилась на 15% вищою, ніж в інших подібних проектів. Це дуже високий показник й один з вирішальних чинників, що привели Трампа до перемоги.

Як можна протистояти цій загрозі? Розвинені демократії намагаються тримати недоторканність приватного життя в правовому полі, наприклад за допомогою актів GDPR або CCPA. Але водночас, як ми знаємо завдяки колишньому працівникові ЦРУ Едварду Сноудену, державні служби піддаються великій спокусі збору приватної інформації. Лише дотримання балансу між гілками державної влади дає надію на свободу особистості в епоху цифрового паноптикуму.

Анастасія Білоус, стратегічний директор і партнер компанії New Media Services, незалежний консультант з бізнес-розвитку і маркетингу, теж бачить певні ризики в розвитку Big data: “Основна загроза чатує на приватність. Корпорації розміру Facebook і Google і так знають про нас занадто багато. Кожна наша дія в мережі потрапляє в загальні пули даних. З розвитком технологій стає все простіше ідентифікувати користувача як унікальний суб’єкт в мережі, що говорить про те, що інформації на вас збирають все більше. Згадайте приклади великих витоків приватних даних, як, наприклад, це було з Ashley Madison. Маючи на руках ідентифікатори користувача та його особисту інформацію, ви отримуєте набагато більше інструментів тиску на нього”.

Чого чекати українцям

Логічно, що більш технологічні компанії набагато швидше та успішніше адаптують технології обробки даних, адже в більшості випадків у них вже є інфраструктура й аналітики.

Варто виділити телекоми: “Київстар”, “Vodafone” тощо. Вони володіють великими даними і зараз активно досліджують і розробляють сценарії їхньої монетизації. Кінцеві користувачі отримають від цього вигоду у вигляді нових сервісів, пов’язаних не лише з мобільним зв’язком, а й з іншими сферами. В Україні телекомоператори фінансують ряд інкубаторів й ініціатив, що працюють з великими даними.

“Щодо інших галузей, де можна і треба застосовувати технології обробки даних, то це будь-яке виробництво, сільське господарство, інфраструктура. Всі вони потребують автоматизації процесів та розумного підходу до моніторингу й обслуговування. Світові компанії активно інвестують у Smart Factory, Smart Agriculture, Smart City, IoT. Технології обробки великих даних є невід’ємною частиною таких рішень”, — зазначає пан Бачинський.

За словами Ігоря Манжоса, технологія Big data в  Україні вже затребувана в маркетингу. “Очікуємо, що з часом підтягнеться й медицина. Але тут розраховуємо на досвід європейських колег. Найвірогідніше, спочатку певні рішення з’являться там, а потім вже дійдуть до нас”, — прогнозує експерт GlobalLogic.

“В усьому світі проекти Big data особливо активно розвиваються в банківській сфері, промисловості, сфері професійних послуг і державному секторі. Також до них швидко “підтягуються” сфери інвестицій, безпеки та ритейл. Україна в цілому тримається глобальних тенденцій. З  урахуванням особливостей національної економіки й інтересу до інновацій, ми бачимо потенціал для Big data у фінансовому секторі, ритейлі й державних ініціативах. Але цей напрям ще “нарощує м’язи”, тому майбутнє покаже, які галузі стануть найактивнішими в роботі з даними”, — зазначає Євген Пасічнюк.

На думку Анастасії Білоус, в Україні Big data застосовуватимуться переважно в електронній комерції, а також у політичних цілях. “Я би тут згадала про Cambridge Analytica і маніпуляції з думками виборців та зважила на нашу політичну ситуацію. Хоча тут ідеться не лише про Україну. Це — світовий рівень”, — пояснює вона.

Що стосується вигоди, то подальший розвиток й інтеграція в різні сервіси створюють нескінченні можливості для матчінгу. У перспективі це може стати дуже корисним інструментом, якщо не зосереджуватись лише на контекстній рекламі, а створити дійсно високоякісні сервіси рекомендацій на основі загальної інформації про суб’єкта.

 

Андрій Зінченко

Відправити

Недостатньо оцінок