Політика

Ікар, агент ГРУ. Як пов’язані між собою голосування ООН по "Кримській резолюції" і американський спецназівець-шпигун

Владислав Гірман, "Деловая столица"

45-річний американський Ікар все ж спалив свої крила об ГРУ: колишньому "зеленому берету" Пітеру Рафаелю Дзібінські Деббінсу, якому було присвоєно кодове ім'я "Ікар Лісников" (оцініть іронію), загрожує довічне ув'язнення за шпигунство на користь Росії.

Суд над Деббінсом, якого було затримано в серпні, відбудеться 21 лютого 2021 р. А 18 листопада на сайті мін'юсту США з'явилося повідомлення про те, що колишній спецназівець визнав себе винним у змові з працівниками російської розвідки.

Слідство — агенти ФБР, співробітники британської поліції і контррозвідки (MI5) — встановило, що завербовано Деббінса було ще у 1996 р. під час поїздки до Челябінську в рамках освітньої програми, де він познайомився зі своєю майбутньою дружиною, батьком якої є полковник ВПС Росії.

Американець, якому лестила увага ГРУ, навіть підписав заяву про те, що "хотів би служити Росії", оскільки, як він зізнався, сподівався "звільнити росіян від їх деспотичного уряду". Звільнити їх йому, як бачимо, не вдалося. Проте працював він на ГРУ аж до 2011 р.

Відомо, що Деббінс розкрив ГРУ секретні дані про свою службу в спецназі і передав інформацію про деяких товаришів по службі, яких можна завербувати.

Послуги "Ікара" обійшлися в дуже дешево — $1 тис., пляшку коньяку і російську військову форму.

Скільки і якого штибу інформації він передав російській спецслужбі, поки не повідомляється. Але і без цього вже очевидно, що справа про шпигунство колишнього американського солдата на користь Росії чисто символічно є відмінним стартом для каденції Джо Байдена. І нехай при цьому сам він формально ще не є навіть новообраним президентом, не сформував своєї адміністрації і не має ніякого відношення до розслідування або дій прокуратури, вже ясно, що США очікують досить відчутні зміни у внутрішній і зовнішній політиці.

Більшість медіаплатформ, зокрема улюбленці (вже колишні) Дональда Трампа з телеканалу Fox, а також 73% американців, згідно з недавнім опитуванням Reuters/Ipsos, визнали, що вибори виграв Байден. І хоча Трамп ще пручається, другий термін це йому не забезпечить. А ось певної шкоди американській демократії і державі він завдасть.

Адже спершу у гніві він звільнив шефа Пентагону Марка Еспера, а вчора — ще й директора Агентства з кібербезпеки і безпеки інфраструктури Крістофера Кребса.

Але повернемося до наших ікарів. Так, генпрокурор Вільям Барр ще зберігає лояльність до Трампа, але в чому краса американської правоохоронної та державної системи, так це в стійкому прагненні окремих її гвинтиків зберегти незалежність і відданість демократії.

Тим більше, що Барр не так давно обурювався з приводу надмірної, на його думку, свободи дій прокурорів. І ось його підлеглі, судячи з усього, і вирішили влаштувати подарунок обраному президенту Джо Байдену, який, нагадаємо, під час кампанії підкреслював, що жорстко покарає Росію за втручання у вибори.

Поторгуємося, Джо?

Кон'юнктура змінюється не тільки у Сполучених Штатах, але і у всьому світі. Лідери Європи вже провели перші переговори з Байденом.

Готуються до прийдешніх змін і інші держави. Що чудово проілюструвало вчорашнє голосування за "Кримську резолюцію" в Третьому комітеті (соціальні, гуманітарні питання і питання культури) Генасамблеї ООН.

Резолюцію, авторами якої виступили 27 країн, включно з Україною, підтримали 63 держави, проти проголосували 22, утримались — 85.

Якщо порівнювати з торішнім документом, то кількість тих, що підтримали його, залишилася незмінною, а ось супротивників і тих, хто утримався, стало більше — на три і на 19 відповідно.

Серед тих, хто в цьому році, порівнюючи з 2019 р., проголосував "проти", — Ангола, Гвінея, Індія, Казахстан, Судан, Еритрея.

Є новенькі і серед тих, хто не підтримав "Кримську резолюцію" торік: Ботсвана, Бутан, Коста-Ріка, Ліберія, Панама, Самоа, Тувалу.

Змінили позицію із "за" на "утримався": Багами, Гаїті, Джибуті, Замбія, Сінгапур, Ель-Сальвадор.

Чимала кількість країн — 21 — в цьому році вирішили "утриматися", хоча в 2019 р. не голосували.

Що теж характеризує голосування певним чинном. Причому в не дуже й позитивному для України світлі. Все ж таки "утримався" красномовніше за неучасть у голосуванні.

Виходить, що якщо раніше представник держави не голосував, можливо, з поважної причини, то нині він, як-не-як, позначив свою позицію, яка полягає в тому, що кримське питання він знаходить спірним.

Більшість з тих, хто вирішив утриматися, — це малі країни з невисоким рівнем доходів, які практикують торгівлю суверенітетом в обмін на матеріальну допомогу, кредити, зброю.

Проте на окрему увагу заслуговують Сербія, Індія, Казахстан і Судан.

Сербія, ще донедавна союзниця Росії, яка в ООН голосувала проти Кримської резолюції поряд з Білоруссю і Вірменією, в цьому році вирішила не голосувати зовсім.

Це ілюстрація значного охолодження у відносинах між Белградом і Москвою у відповідь на спроби Кремля змусити Сербію продовжувати качати тему Косова для дестабілізації Європи, поки керівництво самої Сербії налаштоване на поліпшення діалогу з Брюсселем і Вашингтоном.

Індія. Тут відповідь на поверхні. Візит держсекретаря Майка Помпео в межах антикитайського турне регіоном не спрацював. Індія, де пандемія набирає обертів, зацікавлена в отриманні російської вакцини "Супутник V", нехай вона й має сумнівну якість і непідтверджену ефективність.

Казахстан. В обійми Москви Нур-Султан підштовхнув конфлікт з Китаєм. Пам'ятаючи про гібридне втручання росіян на півночі країни, Казахстан все одно вирішує демонстративно — для Піднебесної — позалицятися до РФ.

Судан. Тут, в загальних рисах, проглядається "індійський" сценарій. Напередодні стало відомо, що в найближчому майбутньому Росія відкриє базу для свого ВМФ на території Судану, де зможуть розміститися до 300 чоловік особового складу та до чотирьох кораблів, включаючи оснащені ядерною енергетичною установкою (тобто, сюди зможуть заходити атомні підводні човни).

Як бачимо, однією з причин проголосувати "проти" для держав, які не вирізняються принциповістю, є банальний взаємовигідний обмін.

Ще одна причина — це тверезий розрахунок. Низка держав врахували той момент, що Вашингтон змінить незабаром свою політику, і нинішній перехідний період дуже зручний для того, щоб почати торги зі Сполученими Штатами, з огляду на їх підтримку України.

Відправити

Недостатньо оцінок
Таблиця оцінок