Перегляд матеріалу Таблиця оцінок
Бізнес / Економічна політика: фінанси, інвестиції

Коронавірус проти української економіки

Денис Пристай, Суспільне

Уже понад пів місяця в Україні триває карантин, а 25 березня уряд пішов далі – продовжив його ще майже на місяць і запровадив режим надзвичайної ситуації. Чи не найсерйозніші наслідки цього відчує на собі економіка. Компанії не можуть продати свій товар, сфера послуг втрачає клієнтів, а бюджет втрачає кошти, і втрачатиме їх далі.

Справжні масштаби стануть зрозумілими тільки після завершення карантину (точну дату поки що назвати не може ніхто). Хоча вже зараз можна впевнено сказати, що наслідки будуть. Як мінімум, урядові довелося в екстреному режимі приймати низку "карантинних" спрощень як для бізнесу, так і для населення. Спрощення для населення фінансуватимуться з держбюджету, який наповнює бізнес, а отже, недоотримання бюджетних доходів є неминучим.

Суспільне розібралось, як саме карантин вплине на стан української економіки в майбутньому і про які наслідки можемо говорити вже зараз.

Знову бюджетні недоотримання

Цього року дохідна частина українського бюджету недоотримала близько 16 млрд гривень. 13 з них – через недонадходження з митниці. І план бюджетних доходів на цей рік доведеться переглянути теж, оскільки зазначені вище спрощення стануть серйозним ударом по запасах України.

Додаткові витрати. Для прикладу порушимо, певно, найболючіші теми – пенсії та субсидії. "Президентську тисячу" уряд постановив виплатити пенсіонерам, які отримують менше ніж 5 тис. гривень. В Україні згідно з даними Пенсійного фонду на 1 січня 2020 року налічувалося 11,3 млн пенсіонерів, з них тільки 11,6% отримує пенсію більш ніж 5 тисяч. Тобто додаткові виплати до пенсії потягнуть з бюджету близько 10 млрд гривень.

Коронавірус проти української економіки. На чиєму боці зараз терези

Питома вага пенсіонерів за розмірами призначених місячних пенсій у загальній їх чисельності на 01.01.2020. Пенсійний фонд

Також Кабмін вирішив компенсувати субсидіантам 300 гривень, витрачених на комуналку під час карантину. За даними Держстату, у грудні минулого року субсидії на оплату житлово-комунальних послуг отримували 3 283,6 тис. домогосподарств. Тобто це ще додатково близько 985 тис. гривень. Плюс, тепер до категорій, які можуть претендувати на субсидії для оплати ЖКП, додалися й люди, які втратили роботу в період карантину.

Окрім витрат, згадуємо і про спрощення. Зокрема, про скасування сплати ЄСВ ФОПами та самозайнятими особами. А ЄСВ, до слова, один із основних наповнювачів Пенсійного фонду, діра в якому заповнюватиметься з того ж таки бюджету.

Ці та інші фактори вже змусили уряд переглянути попередні прогнози й урізати фінансування за деякими напрямками. Говорити предметно щодо конкретних сфер та зменшення розміру їх фінансування можна буде тільки після публікації та прийняття бюджету. Із інформації, наявної зараз, можна говорити, що серйозно постраждає культура, зокрема й Суспільне.

Експортні втрати

Найбільший відсоток українського експорту – це сировина, попит на яку першим потерпає у часи економічних потрясінь. Саме сировину, а не товари з доданою вартістю, найбільше експортує Україна.

Наприклад, у 2019 році ми найбільше експортували зернових та олійних культур, чорних металів, рослинних і тваринних жирів, а також залізної марганцевої руди.

До того ж, за інформацією заступника міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства та торгового представника України Тараса Качки, у 2019 році перша десятка експортованих товарів займала 43,2% від усього експорту і виглядала так:

Як видно з інфографіки, у топ експортних товарів також входять й продукти металургії, попит та ціна на які, скоріше за все, теж впадуть. Зокрема, через зупинку виробництв і будівництв в ЄС та Азії, спричинену карантинними заходами в країнах.

Курс гривні та банківська сфера

Якщо говорити про валютний курс, то Нацбанк не дав аж надто ослабнути гривні на тлі паніки. Вдалося це завдяки серйозним валютним інтервенціям. Тільки за перший "карантинний" тиждень НБУ продав понад мільярд доларів.

У "карантинних спрощеннях", представлених урядом, був і пункт, який стосувався банків – ненарахування пені за прострочення виплат за споживчими кредитами. Крім того, деякі банки й самі йшли на спрощення для бізнесу, наприклад, скасувавши фіксовану комісію торговим підприємствам, які користуються POS-терміналами банку та пішли на карантин.

Негативні наслідки банки точно відчують і на собі. Проте наразі ця сфера виглядає найбільш стабільною: навіть в період карантину банки продовжують кредитування, а замість стандартного для панічних періодів "спустошення" банкоматів фінустанови звітують про збільшення кількості безготівких платежів.

До того ж перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова заявила, що за необхідності Нацбанк готовий підтримувати банківську систему шляхом рефінансування, якщо в цьому буде потреба.

І знову про дефолт

Попри і так непросту ситуацію, не варто забувати про зовнішні борги. Вони не лише нікуди не зникли, а й навпаки – можуть збільшитися. Загалом у 2020 році Україні необхідно віддати 17 млрд доларів за зовнішніми запозиченнями. Це один із пікових років за кредитними виплатами для нашої країни.

На тлі майбутніх недоотримань бюджету через нинішні спрощення, а також необхідності виплачувати зазначений вище борг почалися розмови про можливий дефолт. А 29 березня у своєму зверненні президент Володимир Зеленський перевів ці розмови з розряду "пліток і панічних настроїв" до одного з реально можливих варіантів розвитку подій.

У МВФ говорять про прогрес в переговорах та можливість збільшити обумовлену раніше суму в 5,5 млрд доларів. Зеленський говорить, що програма може бути збільшена до 8 млрд доларів США, а "разом зі Світовим банком і ЄБРР ми можемо отримати мінімум 10 млрд доларів США". Звісно ж, за певних умов, у цьому випадку – це прийняття ринку землі та "антиколомойського закону".

Наша країна через коронавірус фактично опинилася на роздоріжжі і у неї є два шляхи. Перший - це прийняття двох життєво важливих законів. (...) Другий – провал цих законів. Після – занепад економіки і навіть загроза дефолту

Володимир ЗеленськийПрезидент України

У ситуації з ринком землі ми маємо понад 4 тис. правок, зокрема від фракцій ОПЗЖ та "Батьківщина", які й без карантину розглядалися б щонайменше до середини квітня. Єдиний варіант отримати достатню кількість голосів зараз – це йти на компроміси. Постає питання: якими саме пунктами доведеться пожертвувати та кому насправді будуть вигідні ці компроміси?

"Антиколомойський закон", який має заборонити повертати націоналізовані банки їх попереднім власникам, може не набрати необхідної кількості голосів. Поки одна частина депутатів із фракції "Слуга народу" в соціальних мережах під хештегом "#нідефолту" закликає підтримати відповідний законопроєкт, інша виступає проти його прийняття й пропонує альтернативні проєкти законів.

Проте у МВФ є своє бачення того, які пункти обов’язково мають бути там присутні, тому "приймуть" у фонді тільки той варіант законопроєкту, який обговорювався з ним.

Можливі наслідки для населення та бізнесу

Окрім наслідків, про які ми говорили вище, можна виділити ще кілька пунктів:

  1. Малий бізнес найбільш вразливий до економічних потрясінь. Тому одним із найімовірніших наслідків може стати закриття частини ФОПів.
  2. Звільнення компаніями частини працівників. Разом з цим буде зменшуватись і кількість вакансій через "оптимізації" штату, що разом призведе до збільшення безробіття. В уряді говорять про ріст на 1,3% до 9,4%. Проте не забуваймо, що тут ідеться лише про офіційно працевлаштованих, тому реальна ситуація може бути гіршою.
  3. Варто очікувати також на зростання інфляції. Масштаби залежать від багатьох факторів, зокрема й тривалості карантину. Наразі в уряді прогнознозують інфляцію на рівні 8,7%.
  4. Падіння ВВП. Кілька місяців "простою" стовідсотково вплинуть на розмір ВВП у 2020 році. За попереднім прогнозом Європейської бізнес асоціації, внаслідок карантину ВВП може впасти від 4% до 9%. Згідно з переглянутим Кабміном прогнозом, номінальний ВВП складе 4 трильйони гривень. Раніше ж прогнозували 4,5 трильйона.
  5. Девальвація гривні. Оскільки нині паніка спала, а в НБУ вже не витрачають резерви задля підтримки національної валюти, то можна сподіватися, що знецінення гривні не буде таким різким, як у 2015 році, коли воно сягнуло свого історичного мінімуму. Уряд змінив прогноз середньорічного курсу на 29,5 гривні за долар.

І наостанок, важливо розуміти, що умова всіх цих наслідків – отримання кредитів від МВФ. Якщо ж цього не станеться, ситуація буде значно гіршою, і прогноз, скоріше за все, доведеться переглядати знову.

Відправити

6,6 Середня оцінка
Таблиця оцінок