Перегляд матеріалу Таблиця оцінок
Соціум / Екологія

Менше означає більше

Юлія Бондар, "ТелеЕкспрес"

Менше означає більше  

Екошкіра, веганські куртки з яблук, бамбукова тканина, сумки з пальмового листя - світом шириться новий тренд sustainable fashion - свідома мода. Бренди та споживачі відмовляються від пропозицій масмаркету, натомість обирають відповідальний та повільний шопінг. Що ж відбувається у модній індустрії?

Пластик в океанах, тихоокеанська сміттєва пляма, маса тканинних відходів, низька заробітна плата у працівників текстильної промисловості - далеко не повний список проблем, які виникають в останні десятиліття. Швидка мода фокусується на кількості продукції та низьких витратах під час виробництва, щоб кожного сезону презентувати нові колекції. Однак таке ставлення fashion-індустрії робить виробництво одягу не екологічним, адже щорічно використовується 132 000 000 тонн вугілля і від 6 до 9 мільярдів літрів води на виготовлення одягу. Це небезпечно для навколишнього середовища: забруднення води, використання токсичних хімікатів та підвищення рівня текстильних відходів.  

Тканини. Що не так?

У відомого нам текстилю є три основних джерела - це тваринне, рослинне та синтетичне походження. В кінці ХІХ та на початку ХХ століть тканини обробляли крохмалем, щоб вони менше бруднилися та м’ялися. Згодом на заміну прийшли штучні волокна та хімічні добавки, які існують сьогодні у тандемі з природними матеріалами. Зараз навіть 100% виготовлену з шерсті або бавовни річ не можна назвати натуральною.  

Бавовна

Популярний та зручний матеріал - з нього виготовляться 40% одягу. Він м’який, дозволяє тілу дихати, легкий у догляді та гіпоалергенний. Завдяки рослинному походженню, бавовна належить до матеріалів, що розкладаються. Однак через хімічну обробку рослин великою кількістю пестицидів, інсектицидів, гербіцидів та добрив тканину не можна вважати екологічною. За даними міжнародної неурядової природоохоронної організації Грінпіс (Greenpeace), щорічно у світі від отруєння пестицидами на бавовняних плантаціях помирає 28 000 людей. Окрім цього, хімічні сполуки перетворюються у закис азоту та парникові гази, які спричиняють зміни клімату. Через великі об’єми рідини, які потрібні для вирощування, ґрунт засолюється та стає менш плодовитим. Перед збором урожаю фермери обробляють бавовну хімічним дефоліантом. А коли рослина потрапляє на завод, її «живлять» підбілювачами та пом’якшувальними засобами, які є токсичними для людини.  

Шерсть  

Це найкраща тканина, виробництво якої не вимагає серйозної хімічної обробки тварин. Структура їхнього волосся відрізняється високою щільністю та м’якістю, а також містить речовину ланолін (тваринний віск), який є основою для мазей та помад. Завдяки цим властивостям одяг із шерсті виходить теплим та стійким до води і бруду. Але вирощування будь-якого скоту в промислових масштабах призводить до збільшення парникових газів. Через природні життєві процеси тварин, наприклад, кишкової ферментації, в атмосферу виділяється метан, а відходи, які містять фосфор, забруднюють водойми. Також на фабриках з тваринами поводяться жорстоко: через швидкість процесу виробництва збривають шкіру, хвости та вуха. В Австралії, наприклад, існує спеціальна процедура «мьюлесінг» - з овець зрізують шкіру на спині, щоб їх не кусали заразні мухи.

Шовк

Виробництво цієї тканини менше впливає на навколишнє середовище, але часто страждають шовкопряди. Звичайно, є спосіб отримати сировину етично - викрутити матеріал з кокона личинки після її перетворення на метелика. Але незважаючи на це, деякі виробники зважуються на крайні заходи, аби отримати високоякісний матеріал. Для цього вони варять кокони шовкопрядів, щоб вбити комах всередині, доки ті не пошкодили матеріал.  

Синтетичні матеріали  

Будь-яка синтетика - це хімічні матеріали. Через стійкі сполуки вона розкладається більше 30 років. Найвідоміший синтетичний матеріал - це поліестер, який отримують зі складних ефірів двохатомного спирту та кислоти. Під час кожного прання такий одяг виділяє більше 25% мікроволокна, яке розкладається на мікропластик та потрапляє у водойми. Далі відтворюється харчовий ланцюг водного світу: планктон з’їдає мікрофібри, далі ним харчуються риби та молюски, які пізніше потрапляють до людей на стіл. Потім пластик споживаємо ми - і коло замикається.  

Загалом текстильне виробництво використовує величезну кількість рідини. За даними Шведського інституту стандартів (SIS), для виготовлення однієї пари джинсів фірми Levi Strauss потрібно 792 літри води. За даними Всесвітнього фонду дикої природи (WWF), для виготовлення футболки потрібно спожити до 2 700 літрів води. Таку кількість рідини людина вживає впродовж 900 днів. Потім перевантажена хімікатами вода змивається у водойми. Відбілювачі, кислоти, фарби та барвники - усі вони спричиняють забруднення водних шляхів.

Речі з яких же матеріалів тоді купувати? З органічної бавовни (Organic Cotton), бавовни, що підлягає переробці (Recycled Cotton); льону (при виробництві цієї тканини використовується менше води та хімічних добрив); коноплі, соєвого шовку, бамбуку, кропиви та джуту.  

Як врятувати планету?

Світ все більше звертає увагу на свідому моду, яка покликана допомогти суспільству замислитися над екологічними проблемами і зробити перші кроки для їх мінімізації. Це відповідальне ставлення до планети, природи та людей. Помилково думати, що усвідомлена мода означає повну заборону купляти новий одяг. Є багато невеликих і легких змін.  

1. Купувати менше і вибирати більш якісні речі: перевіряти етикетки та замислюватися над складом і фабрикою-виробником.

2. Думати про те, де і як виробляється одяг та кожна його деталь. Якщо можна - не купляти синтетичні матеріали на основі нафти (поліефір та нейлон), які є пластмасами. До таких речей належать бюстгальтери, купальники та колготки.  

3. Оптимізувати гардероб. Перед покупкою питати себе: «Чи насправді мені потрібна ця річ?» Ми схильні купляти одяг, взуття та аксесуари імпульсивно, тому психологи радять практикувати повільний шопінг та не використовувати похід по магазинах як терапію від поганого настрою.  

4. Віддавати непотрібні речі тим, хто їх потребує; здавати на переробку або продавати.                                                                    

5. Займатися апсайклінгом (Up-cycling) - перешивати та ремонтувати старі речі, робити з них аплікації, використовувати як ганчірки.  

Саме такою творчістю займається Ірина Задорожна, мешканка міста Горішні Плавні. Вона поділилася з редакцією «ТЕ» своїми думками про моду, розповіла про апсайклінг та про те, як почала шити речі.  

- Я займаюся апсайклінгом - переробляю старі речі на нові. Те, що моя творчість називається так, я дізналася декілька років тому. Зараз це прогресивна та екологічна тема. Ми поступово звільняємося від радянського стереотипу, що ручна робота або переробка вже використаних речей - це ознака бідності. Зараз це символ відповідального ставлення до себе та соціуму загалом. Я не можу точно визначити період свого життя, коли я почала захоплюватися апсайклінгом, оскільки займаюся шиттям з дитинства. А остаточно я визначилася з матеріалом, з яким хочу працювати, років 5 назад. Це джинс. Мені подобаються натуральні тканини: бавовна, льон, шовк. Обожнюю комбінувати кольори та фактури, а легка зношеність додає матерії деякий шарм. Джинс у цьому плані взагалі неймовірний матеріал. Він міцний, чудово комбінується, від експлуатації тільки покращує свій зовнішній вигляд. Зробити з нього можна будь-що: прикраси, сумки, подушки, ковдри, іграшки. І кожна річ буде унікальною. Загалом масове виробництво одягу має дві сторони: позитив у тому, що будь-якій людині зараз доступні зручні та гарні речі, які дозволяють виділятися з загальної маси та підкреслювати свою індивідуальність. Негативна сторона - це нав’язлива реклама, яка змушує купляти непотрібні та часто безглузді речі заради тренду. Я не шопоголік. Одяг я купую здебільшого у разі потреби. Надаю перевагу зручним речам, намагаюся не реагувати на емоційні імпульси купити щось. Часто знаходжу речі, які давно не носила, і переробляю їх, додаю актуальні деталі та знову використовую. Також зараз можна знайти багато якісного одягу у секонд-хенді, чим я активно користуюся. Кожній людині важливо знайти баланс між своїми потребами та нав’язливим надмірним споживанням. Ми чудово могли б обійтися без багатьох речей, які купуємо.  

Куди можна віддавати речі? У місті Горішні Плавні працюють комісійні магазини, куди можна віднести як дитячі, так і речі для дорослих. Також можна здавати взуття, велосипеди, ролики, аксесуари, сумки та капелюхи. Речі мають бути ідеальної якості, адже їх виставляють на продаж. Ні - плямам та затяжкам. Одяг краще приносити по сезону. Так, зараз приймаються літні речі. У серпні почнеться активна робота зі шкільним асортиментом та легкими куртками на осінь. Також у комісійних крамницях можна придбати необхідні речі за низькими цінами, інколи магазини віддають туди одяг, який у них не продався.  

Найкраще, що ми можемо зробити, - тримати наш одяг у робочому стані довше та купувати менше нових речей.

Юлія БОНДАР

 

Відправити

6,2 Середня оцінка
Таблиця оцінок