Перегляд матеріалу Таблиця оцінок
Соціум / Якість життя: суспільство, соціальні ініціативи

Недитячі винаходи

Сніжана Калюжна, фрілансер

Прилад для вимірювання якості бензину, акумулятори для накопичення сонячної енергії, робот, що малює музику та багато інших цікавих приладів – усе це винаходи черкаських школярів. Тож не тільки дорослі можуть створювати цікаві й корисні винаходи! Переймаючись за чистоту довкілля, здоров’я та цікаве дозвілля, наші діти нерідко демонструють зовсім не дитячі здібності у створенні різноманітних новацій. Кореспонденти «Нової Доби» побували в Кам’янському будинку дитячої творчості, де над роботами Малої академії наук під керівництвом Володимира Єрмоленка працюють талановиті школярі і про них буде йти мова далі.

 

Недитячі винаходи

Удосконаленням уже встановлених у місцевому парку ліхтарів на сонячних батареях займається учень 10 класу Кам’янського еколого-економічного ліцею Олександр Кропива.

– Живлення вуличного освітлення від сонячної енергії зараз є актуальним, але, на жаль, у зимовий період, коли сонця мало чи немає зовсім, для освітлення доводиться використовувати електромережу, а це – зайві витрати. От я і замислився про те, як зробити такий прилад, що буде накопичувати сонячну енергію, коли її вдосталь, і живити нею прилади, коли сонця немає, – розповідає про свою роботу Олександр. – Я розробляю правки з експлуатації сонячних панелей, але планую розробити повноцінну установку. Ми з науковим керівником Володимиром Єрмоленком проводимо експериментальні й аналітичні дослідження на сонячних батареях, які надають електроенергію для освітлення парку ім. Декабристів. Наші дослідження тривають близько семи місяців. Тож визначили, що ці панелі працюють неефективно. Для поліпшення ситуації потрібно буде встановити акумулятори і скоротити час роботи ліхтарів – це дасть змогу отримати надлишкову електроенергію. Роботу для конкурсу-захисту наукових робіт МАН я почав писати ще у 8 класі. Моя перша робота – «Використання сонячної енергії в побуті». Тоді я вивчав роботу сонячного колектора, що встановлений на даху нашого ліцею. Метою моїх обох робіт є збереження навколишнього середовища.

Недитячі винаходи

Аліна Кисленко, учениця 11 класу Кам`янської загальноосвітньої спеціалізованої школи І–ІІІ ступенів №2 з поглибленим вивченням окремих предметів, розробила прилад для іонізації води.

– Ми маємо пити якісну воду, що відповідає правильним показникам, – говорить юна винахідниця. – Вода, пройшовши процес іонізації, набуває корисних для людського організму властивостей. У процесі виготовлення приладу і при написанні роботи я з’ясувала, що іонізована вода корисна не лише для людини, а й для рослин. Мій прилад – це камера іонізатора, в якій іони розділяються, і в результаті утворюється лужна (жива) і кислотна (мертва) вода. Тобто вода проходить через струм, і ми отримуємо різні показники в одній камері іонізатора – рідини з різними властивостями.

Аліна пояснює, що мертву воду можна вживати лише невеликими дозами. Її краще використовувати зовнішньо – така вода, зокрема, загоює рани. А от живу можна пити щодня, адже вона підвищує тиск, покращує обмін речовин та роботу імунної системи.

– Я вже третій рік поспіль працюю над науково-дослідною роботою в МАН, над розробкою іонізатора – вже два роки. Торік я досліджувала особливості самого процесу іонізації, а цього року вже застосувала знання на практиці. Мені знадобилося кілька цибулин, щоб перевірити, як звичайна, жива і мертва вода впливають на живий організм. Я спостерігала за змінами цибулин і з’ясувала, що за однаковий час у звичайній воді паростки з’являлися повільніше, ніж у живій. У мертвій вони взагалі ледве проростали, а у живій цей процес відбувався шаленими темпами. Під кінець експерименту паростки сягнули великих розмірів саме у живій воді, – розповідає дослідниця.

Недитячі винаходи

Електрокорозійний гравер розробила учениця 11 класу Кам`янської загальноосвітньої спеціалізованої школи І–ІІІ ступенів №2 з поглибленим вивченням окремих предметів Катерина М`якота.

– Принцип роботи мого приладу полягає в тому, що він утворює отвори в металах або наносить гравіювання, – розповідає Катя. – Прилад має вигляд резервуара, у який занурюється деталь. В ньому відбувається процес електрокорозії, і тоді можна наносити гравіювання.

Юна винахідниця каже, що в МАН бере участь уже три роки. Спершу у неї був досить примітивний прилад – проста ручка, через яку на деталь подається сольовий розчин. Вже у процесі вдосконалення дівчина додала резервуар, у який треба занурювати металеву деталь. За її словами, у такий спосіб наносити гравіювання зручніше.

– Щоб виконати гравіювання на металевій деталі, я обмотувала її скотчем і вирізала на ньому потрібний малюнок, – описує сам процес Катя. – Потім деталь занурювала в резервуар із сольовим розчином, під’єднаний туди катод, анод, і деталь оброблялася на тих ділянках, де не було захисту. Торік я приєднала до приладу насос, який «ганяє» сольовий розчин – це прискорює процес електрокорозії. Цього року додала таймер, який дає змогу не слідкувати постійно за процесом: із вимкненням таймера вимикається і пристрій. Так із приладом працювати простіше. Цей пристрій насправді можна без зайвих зусиль виготовити вдома. Ми зазвичай обробляємо метал якимись механічними засобами. Вони ж мають чимало недоліків, які заважають: шум, пил тощо. А от із електрокорозійним гравером працювати просто і, щоб виготовити його, не треба багато грошей. Правду кажучи, я купила тільки сіль і лоток, необхідні деталі для приладу знайшла вдома – згодилася стара радіотехніка. Якщо навіть доведеться купувати всі деталі, то вистачить 250 гривень, але прилад швидко поверне витрати.

Недитячі винаходи

 

Розробка Дениса Гудзими, учня 10 класу Кам’янської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів №1, пов’язана із твердофазною ферментацією органічної маси. За його словами, його винахід згодиться на фермерських підприємствах. А створений він для переробки тваринницьких відходів і вироблення біогазу та багатьох корисних добрив.

– Ця технологія, – каже Денис, – корисна й не продукує відходи. Вона може вирішити економічні, екологічні й санітарно-епідеміологічні проблеми, що виникають внаслідок накопичення великої кількості відходів. Наразі я розробив конструктивно-технологічну схему ферментора і виконав графіки (Володимир Олександрович як науковий керівник зауважує, що Денис «прибідняється», бо ця розробка – надзвичайно важлива частина непростої роботи – ред.). Тепер планую розпочати виготовлення самого ферментора.

Недитячі винаходи

 

Ярослав Погорілий, учень 10 класу Кам'янської загальноосвітньої спеціалізованої школи І–ІІІ ступенів №2 з поглибленим вивченням окремих предметів, працює над технологією виробництва біодизелю – палива з екологічно безпечних матеріалів.

– Поки що я розробив саму технологію, – розповідає Ярослав. – Потрібна рослинна олія і хімічні елементи – метанол і каталізатори. Коли це все сполучаємо, відбувається перемішування – процес естерифікації. І саме в цьому процесі задіяний механічно-гідравлічний змішувач. Я вирішив зробити експеримент і скомбінувати гідро- і механічний змішувачі. Завдяки цьому змішування відбувалося набагато швидше, металевий ефір виходив набагато чистішим. Після цього ефір очищають, промивають, сушать, осаджають – в результаті маємо на 14–15 % безпечніший (чистіший) біодизель. Крім того, разом із науковим керівником підбирали для змішувача різні характеристики: час і температуру перемішування, кут нахилу лопаток (форсунок). Насамкінець дійшли висновку, що найкраще робити естерифікацію саме з гідромеханічним змішувачем при температурі не нижче як 500 С і час перемішування має становити 50 хвилин. Саму технологію, звісно, треба вдосконалювати.

Недитячі винаходи

 

Ярослав Лук'янчук, учень 9-А класу Кам'янської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №2 з поглибленим вивченням окремих предметів, розробляє гранулятор для пелетування опалого листя.

– Займаюся розробкою та удосконаленням гранулятора, за допомогою якого можна виробляти пелети з листя горіха, клена і липи. Ідея полягає втому, щоб зробити життя людей більш екологічним і використовувати природні ресурси на користь. Дерева ростуть усюди навколо нас, і восени люди просто не знають, що робити з опалим листям, часто його викидають або – ще гірше – спалюють, забруднюючи атмосферу. Я ж думаю, що все навколо, і листя зокрема, слід використовувати із користю. Листя можна пелетувати й використовувати як паливо для твердопаливних котлів, – розповідає Ярослав.

Недитячі винаходи

 

 

 

Ігор Головченко навчається у 9-Б класі Кам'янського еколого-економічного ліцею, займається розробкою такої вітрогенеруючої установки, що буде пристосована до кліматичних умов Черкащини.

– Я працюю над розробкою вітрогенеруючої установки, що буде виробляти електрику навіть за найменшого поруху вітру. У Кам'янці є лише одне місце, де використовуються зараз вітрогенеруючі установки, тож у мене є можливість дослідити їх і розробити схожі – більш вдосконалені. Чому їх потрібно удосконалити? Тому що в різну пори року вітер у нашій місцевості має різну швидкість, тож лопаті установки мають бути такими, щоб могли генерувати електрику за найменшого руху, – пояснює дослідник. – Також я шукаю матеріал для лопатей, який буде задовільняти кілька критеріїв: і витримувати спеку (не плавитися) і не замерзати на морозі, – говорить Ярослав.

Недитячі винаходи

 

На Черкащині чимало дітей-винахідників, про розробки яких теж варто згадати. Зосібна, учениця 9 класу Уманського НВК «ЗОШ І–ІІ ступенів №6 – ДНЗ» Катерина Шевчук вже другий рік займається на станції юних техніків в Умані, в гуртку радіоелектронного констроювання.

– Заняття мені до вподоби. Любов до точних наук у мене від учительки математики – Ніни Олексіївни Цимбал, а науковий керівник, заслужений працівник освіти України Ларіон Семенович Кияновський, сприяє її зміцненню. Сподіваюся в майбутньому своїми винаходами принести користь людству. Тому й обрала для своєї наукової роботи виготовлення цифрового приладу для визначення якості бензину, – розповідає юна винахідниця. – Із кожним роком у всьому світі зростає кількість перевезень автотранспортом. Такі зміни спричиняють і збільшення масштабів шкоди, що автомобілі завдають людству – це більше ніж 45 % забруднень атмосфери міст. У викидах автомобіля присутній CO, у результаті чого виникає таке явище, як глобальне потепління або парниковий ефект, що несе загрозу існуванню життя на планеті. Але все це збільшується «в рази», коли автомобілі використовують неякісне пальне (що надзвичайно важливо для України, адже на українській ринок припадає велика кількість неякісного пального). Тому виготовлення приладів для визначення якості бензину – проблема актуальна. В основі роботи над виготовленням мого цифрового приладу для визначення якості бензину – залежність якості, що оцінюється октановим числом, від діелектричної проникності бензину. Якщо занурити в бензин датчик приладу, виконаний у вигляді конструктивного конденсатора, бензин заповнить об’єм між пластинами конденсатора, тобто сам бензин перетворюється на діелектрик конструктивного конденсатора. А ємність конденсатора змінюється залежно від діелектричної проникності бензину. Отже, коли заповнюється датчик бензином тієї чи іншої якості, змінюється ємність конструктивного конденсатора. Вимірюючи ємність конденсатора, можна й визначити якість бензину, безумовно, відкалібрувавши прилад еталонними зразками. У такий спосіб мій прилад допоможе визначити якість пального. Якщо заправлятимемо автомобілі якісним пальним, то збережемо велику кількість пального, крім того, поліпшиться якість згорання палива, тобто менше забруднюватиметься навколишнє середовище, а ще – збільшиться потужність автомобіля.

Недитячі винаходи

 

Тематика винаходів Петра Геренштейна, учня 11 класу Уманського НВК «ЗОШ І–ІІІ ступенів №7 – колегіум», гуртківця станції юних техніків в Умані, пов’язана з електронікою та приладобудуванням.

– Я розробив універсальний комплекс для електростимуляції м’язів та боротьби з паразитами, – пояснює Петро. – Розробили і виготовили її разом із моїм науковим керівником Ларіоном Семеновичем Кияновським на станції юних техніків в Умані. Прилад має два каскади: біорезонатор (для боротьби з паразитами) та міостимулятор (для стимуляція м’язів). Над цією темою я працюю вже три роки, і за цей час уже став призером ІІ етапу конкурсу-захисту МАН та отримав право презентувати свою роботу на конкурсі «Майбутнє України» в Києві. Прилад доволі простий у використанні: досить увімкнути та взяти в руки щупи, і за три сеанси по 7 хвилин (з інтервалом по 20 хвилин між сеансами) він знищує паразитів в організмі, при цьому не завдаючи шкоди людині. Інший каскад – міостимулятор – я додав лише цьогоріч. Він допомагає боротися з атрофією м’язів, збільшувати час їхньої роботи, об'єм та силу.

За словами Петра, завдяки низькій собівартості та простоті прилад можна використовувати в медичних центрах та лікарнях, а завдяки його мобільності та малогабаритності – навіть у побуті.

Недитячі винаходи

 

А ось учень 11 класу Городищенського економічного ліцею Андрій Чубок

 своїм винаходом хоче людей долучити до прекрасного: за допомогою автоматизованого робота, якого винайшов і сконструював юний винахідник, можна побачити музику.

– Я працюю у сфері машинобудування та робототехніки. Сутність мого винаходу полягає в тому, щоб людина могла сприймати музику не лише на слух, а й візуально. Пристрій, який я створив, може малювати музику. Щоправда, поки це лише чотири малюнки, що ілюструють твори Чайковського «Пори року», – зазначає Андрій і сподівається, що мине небагато часу, і він зможе втілити в життя усі свої задуми.

 

 

Ось так цікаво й неординарно підростає на Черкащині нове покоління. І кожен із винахідників, з якими нам випала можливість поспілкуватися, прагне донести світові важливість екологічності і практичності у майбутніх технологіях, покращити людське життя і світ загалом.

Спілкувалися Сніжана Калюжна

Відправити

5,5 Середня оцінка
Таблиця оцінок