Перегляд матеріалу Таблиця оцінок
Культура / Lifestyle: харчування, туризм, мода

Пандемія мине, маски залишаться. Як носіння масок стає загальносвітовим трендом

Костянтин Дорошенко, "Суспільне Новини!

Пандемія піде, маски - залишаться

 

Костянтин Дорошенко

 

Одяг та аксесуари відповідають на наші потреби, а останні диктує зовнішнє середовище. Так було за первісних часів, так є і нині. Мода, яка іноді видається примхливим диктатором, набагато більше пов’язана з біологією, ніж ми звикли вважати.

Перші окуляри від сонця з’явилися близько 2-х тисяч років тому серед північних оленярських народів. В науці панує юпікська назва таких окулярів - нігаугек. Вони являли собою пластини з дерева або кістки з вузькою щілиною та рятували від світлового опіку ока: сніг відбиває таку кількість ультрафіолетового випромінювання, яка знищує зір. Цікаво, що нинішні дослідження довели - використання нігаугек ще й тренує зір, загострює його. 

Цінності шовку, який століттями використовувалися тільки вищими верствами суспільства, надавала й конкретна гігієнічна властивість - шкідливі комахи скочувалися по них, не могли зачепитися, як в інших видах тканин. А Середньовіччя було добою розквіту для вошів, гнид та інших інсектоїдних паразитів. 

Рукавички, білизна, парфуми - все це отримувало масове розповсюдження саме тому, що рятувало здоров’я людини, а не лише прикрашало життя. Вживання ароматних олій, омовіння та інші гігієнічні правила пророк Мухаммад зробив релігійним законом серед своїх послідовників. Європейські лицарі у хрестових походах не могли зрозуміти - чому араби так швидко розкривали, звідки сунеться ворог. Річард Левове Серце лише у полоні султана Саладіна дізнався, що відбувалося це через жахливий сморід, який розносився від вершків європейської аристократії, що не знала елементарних правил гігієни. Але тоді мусульмани так і не змогли призвичаїти християн до регулярних водних процедур. До XVIII століття дворяни Європи заливали звірячі запахи тіла парфумами, вважаючи воду шкідливою для здоров’я. 

Одеколон, вода з Кельну, отримав свого часу розповсюдження саме через парфумерні властивості, хоча під час Семирічної війни відкрилися його антисептичні властивості. Тому Наполеон наполягав на розкритті його рецепту, як ліків. 

Ще в середині ХІХ століття віденського лікаря Ігнаца Філіппа Земмельвейса, який, побачивши взаємозв’язок між смертністю породіль від сепсису та прийняттям у них родів лікарями, які щойно прийшли з паталагоанатомічного відділення. За його пропозицію обробляти руки перед прийняттям родів та операціями розчином хлорного вапна, попри очевидні позитивні результати, колеги по шпиталю закрили батька сучасної асептики у божевільні, де він також загинув від сепсису після побиття. А через 41 рік йому побудували пам’ятника та назвали університет його ім’ям.      

Праматір’ю сьогоднішніх медичних масок є машкара чумного лікаря XVII сторіччя. Клюв її наповнювали лавандою, ладаном та іншими пахощами, яким надавали містично-цілющих властивостей, вони перекривали й зовнішній трупний сморід. Крім того, чумні лікарі мали постійно жувати часник - уявіть букет ароматів у їхньому протореспіраторі. 

Початок ХХІ століття перетворив медичну маску із засобу, який оберігає медичний персонал, на повсякденний аксесуар в країнах Далекого Сходу. Спалахи пташиного грипу, епідемії свинячого грипу та близькосхідного респіраторного синдрому жорстко проявилися саме в цьому регіоні. Японська культура зреагувала першою. Повага до оточуючих та боязнь втратити робоче місце змусила японців масово вдягати маски, аби не піддавати інших загрозі захворіти та працювати без лікарняних. До дитсадків японці також відправляють дітей у масках, щоби зменшувати загрозу заражень та не витрачати робочий час на сидіння з чадами вдома.

У південній Кореї та Китаї до загроз додалося забруднення повітря. Особливо в китайських промислових зонах воно іноді становить серйозну небезпеку здоров’ю. Разом із прогнозом погоди китайці звикли щоденно цікавитися рівнем повітряного забруднення, котре іноді сягає показників, за якими людям похилого віку та дітям не рекомендують виходити з дому. Крім того, там відбуваються пилові бурі, під час якої я опинився в Пекіні 2006 року. Майже все населення столиці КНР було одягнено в маски, що подивувало, але не змусило мене наслідувати їхній приклад - перший раз і лише на добу у Пекіні я був надто захоплений враженнями, аби думати про можливу шкоду. А от 2018-го, маючи багато годин в пекінському аеропорті для пересадки на літак до Пхеньяну, роздивляючись маски різноманітних кольорів, орнаментів та дизайну майже в кожній крамниці, придбав собі елегантну клітчасту. Багаторазову, зі змінними фільтрами. Сподівався одягати її на яку-небудь світську вечірку, але знадобилася вона саме зараз - під час карантину через коронавірус у Києві.  

Моді на носіння масок в далекосхідних країнах сприяли і знаменитості. Кінозірки та поп-виконавці так ховали обличчя, щоб убезпечити себе від нав’язливої уваги фанів у людних місцях. В масках поп-ідоли з’являлися і на сцені, у кліпах та кіно, підштовхуючи власних шанувальників наслідувати їх у житті. Міжнародний бум k-pop, корейських підліткових музичних гуртів, призвів до появи масок у якості їх офіційного мерчендайзу та вплинув на подібний бізнес в тихоокеанських державах. На святкуванні вєтнамського Нового року-2019 у Лос-Анджелесі я бачив подібні фанатські маски серед сувенірів хлопчачої поп-групи вєтнамського походження.  

Близькосхідна Азія традиційно є територією перенаселеною, велике скупчення людей тисне там на відчуття особистого простору. Маска в цій ситуації стає додатковим кордоном, захисним полем індивідуальності. Підліткам вона допомагає приховати емоції, вікові прищики та негарні зуби, алергікам - стримати вплив цвітіння шкідливих для них рослин, граффітистам та іншим героям стріт-арту - вберегтися від парів фарби з балончика та не бути розпізнаними поліцією. 

За останній рік маска стала обов’язковим аксесуаром протестувальників у Гонконзі. Скриваючи під маскою власну особистість, демонстранти піклуються не тільки про себе, а й про своїх роботодавців, на яких може тиснути центральна влада Китаю. Голова адміністрації Гонконгу Керрі Лам заборонила використання масок під приводом зменшення загрози насильства під час масових зібрань, але гонконзький Високий суд визнав це рішення таким, що порушує Основний закон соціально-адміністративного району КНР. Щоправда, велика кількість протестувальників Гонконгу обирає сьогодні маску Гая Фокса з кінофільму “V - значить Вендетта” замість традиційних по типу медичних. 

Велика кількість компаній Японії, КНР, південної Кореї, В’єтнаму запроваджують використання масок, як обов’язкового елементу комунікації з клієнтами: працівники аптек, туристичних довідкових, медичних закладів, ресторанів та магазинів, регулювальники вуличного руху звикають до масок, як частини форми. Навіть голова КНР Сі Цзиньпін не гидує з’являтися в масці на велелюдних офіційних подіях в нинішні часи пандемії. 

Не дивлячись на те, що маска створює проблеми державній системі розпізнавання облич, яку впроваджують у Китаї в намаганні побудувати систему оцінки соціальної лояльності громадян. В цій системі прихильники демократії бачать створення прецеденту тотального контролю та нечуваних донині можливостей для маніпулювання та порушення прав людини.  

Всі ці фактори - екологічні, медичні, соціальні, правові та індивідуалістичні - стають актуальними для Європи й Америки. Отже, носіння масок вочевидь перетвориться на загальносвітовий тренд та звичку і залишиться з нами після завершення нинішньої епідемії. 

Відправити

7 Середня оцінка
Таблиця оцінок