Бізнес / Економічна політика: фінанси, інвестиції

Пенсії переходять на другий рівень: державі - добре, бізнесу - погано

Віктор Авдєєнко, Апостроф

В Україні збираються впровадити накопичувальне пенсійне забезпечення - так званий другий рівень пенсійної системи. Крім іншого, він буде передбачати грошові відрахування, як зі сторони найманого працівника, так і його роботодавця. "Апостроф" розбирався, чого чекати українцям від нововведень.

У пенсійній системі України очікуються зміни. Наприкінці 2019 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроект "Про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення" (№2683), авторами якого є четверо народних депутатів із правлячої партії "Слуга народу". На початку року документ надійшов на розгляд профільного парламентського комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Реформа в дії

Введення накопичувального пенсійного забезпечення (так званого другого рівня пенсійної системи) передбачено пенсійною реформою від 2017 року. Спочатку планувалося, що він почне функціонувати з 1 січня 2019 року. Однак щось пішло не так, і в нашій країні, як і раніше - два рівня пенсійного забезпечення - солідарний і добровільний (відповідно, перший і третій).

Солідарний рівень передбачає відрахування до Пенсійного фонду роботодавцями та самозайнятими громадянами єдиного соціального внеску (ЄСВ) у розмірі 22% від доходу працівника. Із цих грошей і сплачуються поточні пенсії.

Третій рівень пенсійного забезпечення (добровільний) становить собою систему недержавних пенсійних фондів, куди громадяни за своїм бажанням можуть перераховувати якісь суми, які згодом стануть додатком до державної пенсії. Втім, частка таких фондів в Україні невелика (цей рівень, за даними статистики, охоплює лише 7% працюючих громадян), а тому можна говорити про те, що на сьогодні реально діє тільки один - солідарний рівень пенсійного забезпечення. І він, скажімо чесно, тріщить по швах, тому що, незважаючи на невисоку, порівняно з розвиненими країнами, тривалість життя, кількість пенсіонерів в Україні пропорційно збільшується, в той час як працездатне населення скорочується.

Накопичувальний рівень пенсійного забезпечення існує практично у всіх країнах, що претендують на звання цивілізованих. І це принципово відрізняється від солідарної системи. Згідно зі згаданим вище законопроектом працівник і його роботодавець будуть робити відрахування не в загальний "котел" Пенсійного фонду, а на персональний рахунок, з якого, по ідеї, після виходу на пенсію конкретного громадянина, йому буде сплачуватися пенсія - на додаток до пенсії в межах солідарної системи. При цьому накопичувальний рівень, на відміну від добровільного, буде обов'язковим (за винятком самозайнятих та інших підприємців).

Як це буде діяти. Відповідно до законопроекту роботодавець повинен щомісячно відраховувати 2% від суми зарплати працівника, а сам працівник - перераховувати 1% вже зі своєї зарплати, хоча, за бажанням, цей відсоток може бути більше. При цьому роботодавець зобов'язаний пропорційно доповнювати виплати працівника власними внесками в розмірі до 5% від суми зарплати працівника.

Ще одним нововведенням законопроекту є те, що ці відрахування, на відміну від ЄСВ, будуть перераховуватися не в Пенсійний фонд, а в спеціально створене Кабінетом міністрів з цією метою Пенсійне казначейство. А вже з нього - на персональні рахунки громадян в уповноважених банках. При цьому управлінням активами Пенсійного казначейства будуть займатися авторизовані для такої діяльності керуючі компанії.

Важливим моментом є те, що згідно з документом кошти накопичувальної системи є власністю її учасників, тобто працівників, які здійснюють відповідні виплати (що доповнюються виплатами роботодавців). Більш того, у разі смерті людини, накопичені кошти перейдуть у власність її спадкоємців.

Після виходу на пенсію громадяни також зможуть вибирати режим отримання накопичувальної пенсії - це можуть бути, наприклад, одноразові виплати, прискорені виплати, програмні виплати та довічні пенсії. Очевидно, що розмір виплат у кожному з них буде відрізнятися від інших.

Із пенсією довіку

Цей законопроект, як і накопичувальна пенсійна система в цілому, викликає масу запитань. Раніше представники влади заявляли, що в 2020 році повинна бути проведена податкова реформа, в межах якої, зокрема, може відбутися об'єднання податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), ЄСВ та військового збору (як варіант - скасування військового збору). Один зі співрозмовників видання з числа законодавців підтвердив, що дискусії з цього приводу ведуться, однак, як це буде зроблено, чи буде ЄСВ фактично скасовано, відповідно, якою буде ставка об'єднаного податку, - поки не зрозуміло. "Ще немає концепту", - пояснив він.

Водночас голова профільного комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова, яка також є одним із авторів документа, в коментарі "Апострофу" сказала, що внески в межах накопичувального рівня пенсійної системи вводяться додатково до існуючих ставок ЄСВ.

Як було зазначено вище, у законопроекті прописана ставка такого внеску від працівника на рівні 1% від зарплати, і від роботодавця - 2%. "Але, якщо працівник хоче збільшити свій внесок до 2%, то підприємство буде зобов'язане платити 3%. Якщо ж працівник збільшить внесок до 3%, підприємство повинно буде платити внесок 4%. Якщо ж працівник хоче платити 4%, то підприємство зобов'язане буде платити внески на рівні 5%. Подальше збільшення розміру внеску зі сторони працівника не приводить до обов'язкового збільшення внеску зі сторони роботодавця. Але при цьому підприємство добровільно може також збільшити внески. Це вже зможе бути предметом трудових домовленостей між працівником і роботодавцем", - розповіла Галина Третьякова.

Депутат також пояснила, що передбачає поняття "пенсійний портфель". За її словами, пенсійний портфель збалансованого або динамічного типу зможуть вибрати учасники не старше 50 років, а для тих, хто старше, передбачено лише консервативний портфель. "Динамічний портфель означає інвестування в потенційно більш дохідні інструменти, але вони ж і більш ризикові, з більш довгим горизонтом інвестування. Відповідно, такий тип портфеля більше підходить молодому поколінню. Консервативний портфель планує вкладення в більш надійні інструменти, з меншою дохідністю. Такий тип більше підходить людям старшого покоління - коли зберегти і примножити важливіше, ніж добре заробити. Збалансований портфель - щось середнє, комбінація двох попередніх", - пояснила Третьякова, додавши, що конкретні обмеження по кожному виду інвестицій будуть встановлюватися Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Дуже важливими виявилися також її роз'яснення щодо видів виплат, на які можуть розраховувати українці після виходу на пенсію. Так, за її словами, одноразова виплата передбачена в разі, якщо людині вдалося накопичити невелику суму - до 12-кратного прожиткового мінімуму (з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум встановлено на рівні 2027 гривень, відповідно, загальна сума становить 24 324 гривень, - "Апостроф").

Що стосується прискорених виплат, то в межах цієї опції учасник програми накопичувальної системи після досягнення пенсійного віку зможе відкласти отримання пенсії із солідарної системи, але отримувати прискорені виплати з накопичувальної системи. Розмір щомісячної виплати становитиме від одного до 10 розмірів мінімальної пенсії, термін отримання прискореної пенсії не може бути меншим за 12 місяців. "При цьому за кожен рік відкладеної пенсії в солідарній системі пенсія такого учасника буде збільшуватися на 6% - тобто, якщо учасник відкладе свою солідарну пенсію на 5 років, то його майбутня пенсія збільшиться на 30%", - розповіла Третьякова.

Згадана програмна виплата буде розраховуватися з огляду на коефіцієнти дожиття, які встановить Кабінет міністрів: "Коефіцієнт дожиття прямо пропорційний кількості років, які, як очікується, людина проживе, перебуваючи на пенсії. "Дуже спрощено це виглядає так: якщо, наприклад, чоловіки в середньому живуть на пенсії 17 років, то це означає, що сума накопичених коштів ділиться на 17 - і виходить річна сума пенсії. Річна - ділиться на 12, і отримуємо розмір пенсії на місяць. Через рік знову застосовується коефіцієнт дожиття, і так щороку", - пояснила депутат.

І, нарешті, довічна виплата становить собою виплати, які роблять страхові компанії зі страхування життя, і які виплачуються протягом усього життя учасника: "Це - єдиний вид виплат, при якому не може бути ситуації, коли накопичені кошти закінчилися - у страхової компанії є зобов'язання платити до кінця життя учасника".

ЄСВ розбрату

Експерти, опитані виданням, у цілому підтримують ідею введення накопичувального рівня пенсійного забезпечення, так як це є світовим досвідом, і до того ж успішним, однак у них також є велика кількість запитань і зауважень до запропонованого законопроекту.

Зокрема, викликає занепокоєння, що у випадку зі внесками в накопичувальну систему, мова йде про додаткові платежі. "Це ляже додатковим тягарем на працівника і роботодавця", - зазначив у розмові з виданням економічний експерт Тарас Козак.

"Буде просто додатковий податок", - погоджується консультант Київського центру підтримки і розвитку бізнесу Олександра Томашевська.

Очевидно, що така ситуація не потішить бізнес, адже не секрет, що далеко не всі роботодавці платять ЄСВ за своїх працівників, а багато з тих, хто це робить, платить його з "мінімалки", так як доплачує співробітникам "у конверті", а з цих грошей внески, зі зрозумілих причин не відраховуються. Таким чином, введення нових зборів стане лише додатковим демотиватором для бізнесу в плані "детінізації" зарплат.

"Щоб не було демотивації, на мою думку, потрібно продовжувати знижувати ЄСВ, - каже Тарас Козак. - Якщо роботодавець платить працівнику на його особистий рахунок, на такий самий обсяг роботодавець повинен менше платити ЄСВ (до солідарної системи, - "Апостроф"). Крім того, додає він, роботодавці просто не захочуть наймати тих, хто має намір платити в накопичувальну систему більш як 1%, адже їм тоді доведеться збільшувати і свої витрати.

Експерт вважає також за доцільне скасувати військовий збір, який становить 1,5%, оскільки реально він не йде на армію, тобто не виконує свою функцію. "Це приховане підвищення ставки ПДФО, а тому було б розумніше військовий збір скасувати, але зобов'язати фізичну особу платити 1% до фонду накопичувальної пенсії. І тоді загальна ставка податку для працівника становитиме 19% (18% ПДФО + 1%), тобто буде навіть трохи менше, ніж зараз разом із військовим збором (19,5%)", - пояснив Тарас Козак.

У свою чергу, колишній заступник глави Пенсійного фонду України Віктор Колбун вважає, що сам по собі розмір ЄСВ не є основною причиною, через яку бізнес не поспішає легалізувати зарплати працівників. У розмові з виданням він нагадав, що з 2016 року ставка цього платежу була зменшена майже вдвічі. "Приймати рішення про зниження ЄСВ, вірячи, що бізнес побіжить легалізувати свою діяльність, - це навіть було не наївністю, а популізмом, - заявив фахівець. - Тому що спершу потрібно забезпечити чесну роботу судів, силових структур - ми розуміємо, що бізнес не вірить, що в суді можна захистити свої права. Адже в цьому - ключова причина, чому бізнес ховається, а не тому, що високі податки".

Інвестиції в себе

Ще один момент, який, як мінімум, дивує експертів, - це занадто низькі ставки відрахувань до накопичувальної системи. "Якщо у людини зарплата, умовно, 5 тисяч гривень, то 1% - це 50 гривень, тобто 2 долари. За рік - 24 долари. Якщо додати 2% від роботодавця, вийде близько 75 доларів на рік. Навіть якщо це буде 100 доларів (при дещо більш високій зарплаті, - "Апостроф"), то за десять років людина "накопичить" аж 1000 доларів. Адміністрування цього внеску, думаю, вийде дорожче, - іронізує Олександра Томашевська. - І мені здається, що людині буде простіше ці 100 доларів покласти на депозит, тому що в цьому випадку відсотки будуть йти вже з першого внеску, тоді як накопичувальна система передбачає, що людина отримає ці гроші в якомусь невідомому майбутньому. До того ж ці кошти "з'їсть" інфляція, і вийде навіть негативна ефективність".

Водночас передбачається, що кошти, які надходять в накопичувальну систему, не повинні лежати в банках мертвим вантажем, а будуть, що називається, працювати, тобто, по суті, мова йде про їх інвестування. "Капітали в масштабах країни величезні, і цілком нормальні для інвестування", - говорить Томашевська.

А інвестиції Україні дуже потрібні. "Інвестиції - це "довгі" гроші, а відрахування в накопичувальну систему - це дуже "довгі" гроші, - погоджується Тарас Козак. - Люди протягом, умовно, 40 років будуть перераховувати гроші. І ці невеликі гроші в розмірі 1% зарплати в масштабах країни перетворяться в мільярди доларів дуже швидко. Ці кошти повинні бути інвестовані, щоб не знецінюватися через інфляцію, і вони можуть бути інвестовані у сфери, на які сьогодні грошей немає, наприклад, в інфраструктуру - труби, мережі, дороги".

При цьому інвестувати в Україну повинні, в першу чергу, самі українці, переконаний Віктор Колбун: "Ніхто в Україну не вкладатиме гроші, якщо ми самі не почнемо якусь копійку відкладати й інвестувати. Якщо ми - люди, бізнес, все, що називається Україною, почнемо самі в себе інвестувати, тоді, я думаю, прийдуть і великі інвестиції".

Є сумніви

У зв'язку з цим колишній топ-чиновник Пенсійного фонду вважає правильною ідею пайової участі працівників і роботодавців у сплаті внесків до накопичувальної пенсійної системи, як це передбачає відповідний законопроект. Але те, як це планується робити, його абсолютно не влаштовує. Наприклад, за його словами, незрозуміло, для чого створювати, по суті, дублюючу структуру (Пенсійне казначейство) щодо акумулювання цих платежів. "Адже необхідні технології, інфраструктура - все це є у Пенсійного фонду, який міг би приймати від людей заявки, куди вони хотіли б направляти свої кошти, а також виконувати функції адміністратора", - переконаний Віктор Колбун.

У зв'язку з цим він не виключив, що тут намічається чергова корупційна схема, на якій хтось зможе добре заробити. Крім того, за його словами, держава створює ручний механізм, за допомогою якого можна буде зібрані кошти націоналізувати. "Якщо будуть проблеми з бюджетом - накласти лапу на ці заощадження, як це сталося в Росії (у 2014 році пенсійні накопичення росіян були заморожені, - "Апостроф")", - пояснив Колбун.

Фахівець також висловив сумнів, що управління пенсійними коштами українців буде ефективним, незважаючи на те, що держава, нібито, дає гарантії їх збереження. "Гарантії держави [полягають у тому, що] вона формулює умови, встановлює правила і забезпечує дотримання цих правил - в цьому я бачу гарантії держави. А так - краще б взагалі нічого не приймати (щодо накопичувальної системи), ніж приймати таке", - резюмував Колбун.

У будь-якому випадку, поки законопроект тільки надійшов на розгляд парламенту, і до нього можуть внести масу поправок. А це, в кінцевому підсумку, може змінити документ до невпізнання, що трапляється нерідко в українських реаліях.

Відправити

Недостатньо оцінок