Журналісти, які дописують на іноземних мовах та/або для іноземних ЗМІ

Після перемоги Майдану «беркутівці» втікали до Білорусі, Росії та окупованого Криму. Як до цього ставляться в Україні

Олена Литвинова, Радіо Свобода

Білоруська служба Радіо Свобода розбиралася, як колишні «беркутівці» могли потрапити на службу до спеціальних підрозділів білоруських силових структур, і що трапилося в Україні з репресивною системою після зміни влади у 2014 році, коли президент Віктор Янукович утік у Росію.

15 липня цього року Олександр Кувшинов прийшов до Центральної виборчої комісії Білорусі, щоб особисто подати скаргу на те, що кандидатів у президенти не зареєстрували. Коли у ЦВК зупинили прийом скарг, він поїхав на велосипеді додому, але через ланцюг ОМОНу проїхати так і не зміг. Його затримали та помістили в ізолятор.

Затримання Олександра Кувшинова, 15 липня 2020 року

Затримання Олександра Кувшинова, 15 липня 2020 року 

 

Затримання Кувшинова потрапило в об’єктив камери Tut.by. На світлинах серед ОМОНівців упізнали колишнього співробітника українського «Беркуту», якого підозрюють у злочинних діях проти активістів Революції гідності в Україні у 2013-2014 роках.

Нинішні ОМОНівці в Білорусі – вчорашні беркутівці з Миколаєва

Ще три роки тому міжнародний волонтерський проект «InformNapalm» опублікував інформацію про щонайменше трьох колишніх співробітників батальйону «Беркут» МВС України в Миколаївській області, які втекли з України в Білорусь після зміни влади та служать там у міліції.

Розслідувачі назвали ім'я Миколи Стогорняка, Сергія Гавриляка і Сергія Панасенка. Усі вони родом із Миколаївської області. 

Якраз Сергія Панасенка й ідентифікували користувачі інтернету на знімках 15 липня, під час затримання Олександра Кувшинова з Мінська. У своєму звіті він переплутав адресу затримання велосипедиста, тому суд направив справу на доопрацювання.

У пресслужбі Міністерства внутрішніх справ Білорусі Радіо Свобода повідомили, що інформація про людей, які проходять службу в спецназі, закрита.

Миколаївщина – епіцентр насильницьких подій

В Україні миколаївський «Беркут» мав репутацію одного з найжорстокіших спецпідрозділів. Саме вони охороняли адміністративні будівлі органів державної влади в Києві та резиденцію Віктора Януковича в Межигір'ї під час масових акцій протесту в 2013-2014 роках. До цього вони відзначилися жорстоким розгоном футбольних фанатів та допомагали сфальсифікувати результати виборів. 

«У 2012 році вони проявили себе дуже агресивно на 132-му виборчому окрузі (в Первомайську Миколаївської області), коли виявили фальсифікування на користь Партії регіонів, а ЦВК не визнала результатів виборів. Тоді я вперше і зафіксував побиття, вони поводилися дуже жорстоко під час підрахунку голосів», – розповідає Вадим Меріков, який був депутатом Верховної Ради України у 2013-2014 роках, а згодом головою Миколаївської облдержадміністрації.

У 2013 році силовий відділ Миколаївської міліції залучили до затримання жителів містечка Врадіївка, які повстали проти міліцейського насильства.

Протест проти насильства міліції у Врадіївці, липень 2013 року

Протест проти насильства міліції у Врадіївці, липень 2013 року 

 

За даними парламентської слідчої комісії України, під час подій 2013-2014 років до Києва для придушення протесту скерували 70 бійців миколаївського «Беркуту». Тоді ж Вадим Меріков неодноразово зустрічався з керівництвом обласної поліції, щоб переконати вивести миколаївський ОМОН із київського Майдану.

«Найагресивнішими тоді були співробітники кримського, миколаївського, донецького та харківського «Беркуту». Але ми намагалися тоді домовитися з миколаївцями, бо хтось когось із них знав, хтось із ними вчився, хтось жив по сусідству.

Ми говорили з ними по телефону, але тоді їм забороняли спілкуватися навіть із родичами, і вони скаржилися нам на це. Їм сказали, що їх заохочували грошима. Потім все частіше в розмовах вони почали вживати слова «фашизм» і «підготовка до перевороту» – це слова, під якими російські війська пізніше вторглися в Україну. Ця пропаганда впродовж багатьох років велася як у правоохоронних органах, так і у Збройних силах України. І зрадників в армії було багато, багато хто не хотів брати зброю і захищати Україну».

«Беркутівці» втікали групами

Вадим Меріков каже, що після Революції гідності колишні члени спецпідрозділу «Беркут» цілими групами втекли з Миколаєва та Одеси, «як дружили, так і втікали».

Вадим Меріков, колишній народний депутат Верховної Ради України

Вадим Меріков, колишній народний депутат Верховної Ради України 

 

«За неофіційною інформацією, я знаю, що було кілька груп. Одна з них поїхала до Білорусі – там були офіцери і навіть, якщо не помиляюся, заступник командира (Миколаївської) роти. Друга група вирушила до Криму, а третя до Росії. Де вони зараз – це повинні встановити українські спецслужби», – сказав Вадим Меріков.

Він не міг згадати імена миколаївських правоохоронців, яких нібито ідентифікували в Білорусі.

Ще одне джерело розповіло Білоруській службі Радіо Свобода, що першопрохідцем у Мінську став Анатолій Горбунов, він переїхав до родичів у Мінську і там влаштувався на роботу в білоруську міліцію. Згодом він перетягнув до Білорусі щонайменше трьох своїх колишніх підлеглих.

Анатолій Горбунов, зліва. Архівне фото

Анатолій Горбунов, зліва. Архівне фото 

 

21 спецпризначенця оголосили в міжнародний розшук

У серпні 2014 року Військова прокуратура України заявила про намір заарештувати 20 колишніх співробітників «Беркуту» за підозрою у розстрілі учасників Майдану у Києві. Але цього не сталося, і всі вони втекли. Пізніше під час судових засідань у справі про злочини на Майдані стало відомо, що 13 з них отримали російське громадянство, ще 2 – посвідку на проживання в Росії. Загалом Україна оголосила 21 колишнього правоохоронця в міжнародний розшук.

Віталій Титич, адвокат

Віталій Титич, адвокат 

 

Як розповів Білоруській службі Радіо Свобода Віталій Титич, один із адвокатів родичів героїв Небесної сотні, у судових засіданнях жодного разу не повідомляли, що Генеральна прокуратура України звернулася до Білорусі, щоб з’ясувати місце перебування підозрюваних у злочинах проти Майдану.

«Розшукуються лише ті, кого підозрюють або звинувачують у кримінальних злочинах», – сказав він.

За словами Віталія Титича, у кримінальній справі щодо злочинів проти Майдану фігурує близько 150 ексберкутівців.

У 2014 році після втечі Віктора Януковича до Росії та зміни влади в Україні спеціальний підрозділ «Беркут» був розформований. 

«Після 2014 року в поліції Миколаївської області залишилася мінімальна кількість тих, хто служив у «Беркуті». Більшість із них подали у відставку або не пройшли переатестацію. Максимум 5% залишилося з колишнього «Беркуту». У березні 2014 року деякі хлопці із їхнього числа добровільно вирушили на Донбас захищати Україну. Їх було небагато, але все ж були – вони гідно билися як у добровольчих батальйонах, так і в лавах Збройних сил», – додав Вадим Меріков.

Не всі правоохоронці потрапили під люстрацію

У вересні 2014 року Верховна Рада ухвалила закон про очищення влади, але цей процес майже не торкнувся спеціальних підрозділів Міністерства внутрішніх справ та Служби безпеки України.

«Люстрацію можна провести лише в тому випадку, коли ці люди працюють на відповідальних посадах в Україні. Закон про очищення влади був потрібний у 2014 році через те, що з країни втекло все керівництво – президент, генеральний прокурор, міністр внутрішніх справ, керівники Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Президента, прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри. Щоб перевірити їхніх підлеглих, і використали такий політико-правовий механізм. Але це ще не люстрація», – сказала Радіо Свобода голова Громадського люстраційного комітету Тетяна Козаченко.

Тетяна Козаченко

Тетяна Козаченко 

З 2014 по 2016 рік вона очолювала департамент із питань люстрації Міністерства юстиції.

Тетяна Козаченко переконана, що люстрація, яка проводиться в Україні, є одним із елементів очищення влади, але цей механізм не матиме сенсу без подальших реформ.

«Зараз дуже багато людей зацікавлені в руйнуванні цього закону, відновленні своєї репутації та поверненні на втрачені посади, тому що вони не уявляють свого життя інакше», – каже Козаченко.

Сьогодні у люстраційному списку 878 осіб. Згідно з законом, функціональна люстрація стосується правоохоронців у тих випадках, якщо вони сприяли діям, спрямованим на порушення прав та свобод громадян під час Революції гідності, або ж вчиняли такі дії самі.

«Але в цьому списку немає жодного співробітника «Беркуту», і там правоохоронців дуже мало. Фактично це працівники ДАІ, які незаконно складали адміністративні протоколи про порушення правил дорожнього руху проти учасників акцій. Інших осіб у функціональній люстрації немає. Вона спрацювала стосовно найвищих посадових осіб, які обіймали посаду більше ніж рік», – пояснила Тетяна Козаченко.

Доказів причетності до злочинів поки немає

«Беркут» штурмує барикади активістів, грудень 2013 року

«Беркут» штурмує барикади активістів, грудень 2013 року 

 

Як розповів адвокат Віталій Титич, у Києві немає жодного представника миколаївського «Беркуту» серед підозрюваних чи обвинувачених у злочинах проти протестувальників. Слідчі кажуть те саме – їм не знайомі імена, опубліковані в ЗМІ.

Після Революції гідності керівництво МВС України наполягало на тому, щоб миколаївський «Беркут» у Києві лише охороняв громадський порядок. Але кілька його співробітників отримали поранення. 

Адвокат Ігор Варфоломієв, який захищає колишніх працівників «Беркуту», звинувачених у розстрілах громадян 20 лютого 2014 року, заявив, що серед його клієнтів не було миколаївських правоохоронців.

«Я вперше чую про такі факти. Серед громадян, яких я супроводжую юридично, немає таких людей».

Правозахисники та експерти переконані, що миколаївські «беркутівці» могли влаштуватися на роботу в білоруську міліцію лише після отримання білоруського громадянства. Не виключено, що за скороченою процедурою. Але білоруська сторона має бути зацікавлена, щоб люди, підозрювані у причетності до порушень прав людини в Україні, не перебували на державній службі в Білорусі.

«Їхній український досвід не просто недемократичний. Він не відповідає принципам правової держави», – наголосила Тетяна Козаченко.

За її словами, колишні працівники спецпідрозділів України переховуються в інших країнах, адже вони точно знають, що насправді сталося на Майдані Незалежності на початку 2014 року.

«20 лютого 2014 року на центральній площі Києва лише за одну годину з 9 ранку до 10 ранку було застрелено 29 активістів з державної зброї, яка належала підрозділам «Беркуту». І ми зараз запитуємо, чому «беркутівці» живуть в інших країнах? Вони ж точно знають, де вони знаходилися в той час, що вони вчинили або бачили, хто це робив і як! Тому відповідь одна: тікають, ховаються, уникають відповідальності. І шукають країни, де мова, спосіб життя та система законодавства схожі на ті, які були в Україні до 2014 року», – каже Тетяна Козаченко.

 

Відправити

Недостатньо оцінок
Таблиця оцінок