Соціум / Якість життя: суспільство, соціальні ініціативи

Sex education по-українськи

Ольга Пташка, БІЗНЕС

Чому варто навчати дітей і самим не цуратися пізнавати себе

Коли вийшов британський серіал “Sex education”, підлітки подумали: “Ну, нарешті!”, а дорослі — “Чому в мій час не було такого серіалу?”. Популярність теми статевого виховання доводять не лише 40 млн глядачів серіалу за перший тиждень, а й кількість секс-приладдя, яке продається у вітчизняних спеціалізованих крамницях. За деякими даними, до 100 тис. одиниць щорічно.

Ми поцікавились в експертів, які мають бізнес у цій царині, актуальністю сексуальної освіти серед усіх вікових категорій, а  також тим, що стимулює попит на спеціальні курси категорії “18+”.

Звідки беруться діти?

Це питання діти зазвичай ставлять своїм батькам у віці трьох-чотирьох років. Комусь розповідають байки про лелек та капусту, чиїсь батьки ніяковіють і тікають від відповіді, мовляв, підростеш — зрозумієш. У школі тему статевого дозрівання вчителі пробігають швидко. Певною “інформацією” діляться друзі. А потім — настає доросле життя, і ми отримуємо, наприклад, ось таку сумну статистику: в Україні, за даними МОЗ, на 100 тис. населення припадає 336,5 ВІЛ-інфікованих осіб, щорічно фіксується майже 400 тис. нових випадків захворювань, що передаються статевим шляхом.

Натомість сексуальна освіта має починатися з моменту першої зацікавленості дитини тематикою. “Перші питання про секс у дитини формуються в три-п’ять років; дитина вивчає своє тіло і світ, і вона має отримати чітку відповідь на свої питання”, — зауважує сексолог та співзасновниця проекту G-SEX Юлія Гайворонська. І вже на цьому етапі батькам варто починати говорити відверто і серйозно, без дитячих “прізвиськ” на кшталт “петрушка”, “печеньки”, “булочка” тощо.

Чому ж майже в усіх дорослих, починаючи з батьків і закінчуючи професійними педагогами, розмови про “це” викликають такий конфуз?

В СРСР сексу не було. А зараз?

На думку наших експертів, коріння сексуальної 

00022efghfd

неосвіченості лежить у минулому столітті. “Кожній епосі властиві свої суспільні поведінкові патерни. І крім жорсткості, страху і  табуйованості секс в СРСР був надмірно романтизований. А романтика завжди западає в душі”, — припускає медичний психолог та власниця інтернет-магазину інтимних товарів Валерія Тимчук. Звісно, уроки статевого виховання були й у ті часи, питання в тому, як ця інформація подавалася, адже підліткова аудиторія сприймала тему із посміхом, чекаючи практичних занять.

Після розпаду Радянського Союзу в Україні вже виросли нові покоління, проте тема досі чутлива. Єдине, що дійсно змінилося, це доступ до інформації. Окрім технологічного прогресу поширенню обговорення сприяло те, що суспільство зняло табу з теми насилля. “Один з  чинників інтересу до сексуальної освіти — це флешмоби #янебоюсьсказати чи #metoo. Ми заговорили про те, як протистояти насиллю. А освіта якраз може цьому сприяти. Бо багато дітей навіть не знають справжніх назв статевих органів, не кажучи вже про захист особистих кордонів”, — зазначає секс-просвітниця Крістіна Шапран.

Не вчать у школі. А варто

Світлана Керимова, засновниця Центру жіночого розвитку Woman Insight, вважає, що у країнах СНД з темою сексу є одна велика проблема: “Ми не приділяємо сексуальній освіті достатню кількість часу, тоді як у Німеччині, наприклад, освічувати дітей починають з початкової школи”. Лише 30% 15-річних підлітків дізнаються про статеві стосунки від учителів, а 70% отримують знання про секс в інтернеті. “Зараз підлітки набагато освіченіші. Вони отримують телефон у вісім років, а з ним — масу інформації через інтернет. Вони дуже швидко дозрівають. Те, що вони проходять у школі в старших класах, більшість вже знають в 11-12 років”, — наголошує пані Гайворонська.

Добре, коли дитина знає, що в  неї є органи, які відповідають за дітородну функцію. З часом потрібно пояснити, для чого вони і що існує секс. Але й це ще не все. “Вже дорослій аудиторії ми розповідаємо на тренінгах про лобну долю мозку, яка дозріває до 21 року. А  вона відповідає за раціональне мислення. Більше 20% проблем зі статевою системою жінок у світі спричинені саме раннім початком статевих стосунків, коли імунітет ще не сформований. А з віком це стає однією з причин серйозних проблем, аж до безпліддя”, — застерігає Крістіна Шапран.

Таку ж думку поділяє й пані Гайворонська і зауважує, що, незважаючи на фізичну зрілість у 15 років, до сексуального життя підлітків варто готувати і психологічно: “Те, чому їх точно треба навчати, так це розумінню психічних і фізичних особистих кордонів та їхньому відстоюванню, коли приймати рішення про перший секс та яким він має бути — безпечним і з контрацепцією”.

00011efghfd

18+

А тепер приберіть дітей від екранів, адже йтиметься про, як то кажуть, післядипломну освіту. Тобто для дорослих. Усі наші експерти назвали тему сексуальної освіти актуальною, ба навіть хайповою, як ніколи.

Сексологія дуже молода — їй менше 100 років, але інформації чимало. Людей цікавлять елементарні питання про інтимне життя, і більшість шукають відповіді на форумах, у статтях. Дорослим так само хочеться покращити сексуальне життя, як дітям — отримати відповідь на питання про їхню появу на світ. На думку Валерії Тимчук, таку зацікавленість темою можна прив’язати до зміни ставлення до життя в цілому. “Зараз дуже модний термін “усвідомленість”. Він тягне за собою цілий пласт сфер життя, в тому числі сексуальну. Людям подобається вивчати себе, відшукувати власні чутливі частини тіла, експериментувати з позами і видами сексу в пошуках задоволення”, — пояснює пані Валерія.

Світлана Керимова впевнена в тому, що для наших людей тема сексу цікава хоча б тому, що вони про неї нічого не знають: “Людям цікаво дізнатися більше про секс, навчитися новим позам, технікам оральних пестощів, еротичним масажам і  багато чому іншому”. Для секс-просвітниці Крістіни Шапран сексуальна освіта для дорослих — це про особисті кордони, культуру згоди, про любов до себе у стосунках.

Аби знайти відповіді на ці питання, найчастіше жінки відвідують курси та майстер-класи із сексуальної освіти.

У пошуках щастя

За спостереженнями пані Тимчук, серед її клієнтів найчисельнішу аудиторію складають чоловіки віком 25-55 та жінки 18-35 років. Пані Керимова розповіла, що на її майстер-класи та курси приходять як дівчата 18 років, так і жінки 50+: “У сексі немає віку, немає меж. Головне — це бажання навчатися”.

Цільова аудиторія подібних заходів — жінки, їм завжди мало, їм не вистачає новизни, вони частіше невпевнені в собі. Пані Гайворонська вважає, що чоловіки не йдуть на них, бо і так вважають себе достатньо професійними в інтимному житті. Пані Керимова так пояснює чоловічу неактивність: “У  цієї аудиторії на першому місці стоять побудова кар’єри, заробіток і бажання досягти великих результатів в житті, а не поліпшення стосунків і якості життя сексуального”. А от Валерія Тимчук упевнена, що чоловіки наздоженуть жіночу аудиторію, адже 70% покупців секс-шопу складають саме вони. З них 40% таких, хто шукає засоби для задоволення своєї жінки, ну і не забуває при цьому потішити себе.

Серед причин, чому саме чоловіки шукають шляхи удосконалення свого сексуального життя, власниця інтернет-магазину інтимних товарів називає таку: “Жінка досі не може словами пояснити, як і що їй подобається. Мовляв, здогадайся, як я хочу”. Тому партнери мають спочатку навчитись самі, а потім розповісти про це своїм партнеркам.

Через те що у певному віці (15-21 рік) не пояснюється, для чого потрібен секс і яке місце чоловік і жінка займають у цьому процесі, аудиторія має невпевненість у сексуальному житті і починає шукати відповіді на ці питання на консультаціях. За словами Юлії Гайворонської, жінки часто-густо йдуть на курси після психологічної травми від слів “ти недостатньо хороша”, “моя колишня робила краще”, їх турбують питання “як втримати чоловіка” або “як запобігти зраді”.

Проте варто розуміти, що відповіді на ці питання слід би шукати глибше. Психолог пані Тимчук, з одного боку, тішиться, що суспільство стає таким відкритим і люди шукають нових відчуттів, розбираються в собі. А з іншого боку, зауважує: “Людина не може говорити з партнером і шукає підтвердження своїй правоті на таких заходах. На виході ми отримуємо людину, яка нав’язує погляди коучів у  своїх унікальних відносинах. Проблема цих майстер-класів у тому, що вони не можуть забезпечити персональний підхід”.

Спираючись на свій понад 12-річний досвід у сфері сексуальної освіти, Світлана Керимова констатує: “Жінки нарешті перестали боятися говорити про секс, стало менше проблем з інтимним здоров’ям через елементарне незнання своєї анатомії, у них стало менше комплексів, вони поступово позбуваються внутрішніх страхів”.

Що не завадить пам’ятати: у такому питанні, як інтимне життя, слід спиратись на думки та поради професіоналів. За українськими мірками, базовою має бути психологічна освіта. Далі ти можеш бути і  сексологом із державним сертифікатом. Але сексолог — не психолог, це окрема галузь, і  поки дуже молода. Що стосується спеціалістів зі зваблення — це зовсім інша сфера.

kerymov

Світлана Керимова, засновниця Центру жіночого розвитку Woman Insight

— Іде 2020 р., а люди все ще соромляться навіть вимовляти слово “секс”, не те що обговорювати тему з оточуючими. Все-таки вплив Радянського Союзу відчувається досі. Покоління, виховане людьми тієї епохи, усіма силами намагається уникати цієї теми й оберігати від неї своїх дітей. Звичайно, це стосується далеко не всіх. Є люди з більш прогресивними поглядами. Якщо говорити про сучасних людей, то я можу з упевненістю сказати: вони хочуть знати про секс більше. Їм цікаво обговорювати це з друзями, вони частіше ходять на консультації і намагаються покращити якість свого сексуального життя.

 

Ольга Пташка

Відправити